Відлиги, різкі зміни температури та функціонування гідротехнічних споруд у лютому роблять водойми для українців непередбачуваними та загрозливими. Крига може здаватися надійною, проте руйнуватися під вагою людини і занурювати її під воду.
Тільки з початку поточного року 22 українці померли через ігнорування правил поводження на кризі. Як уникнути долі цих людей і врятувати себе та близьких, розповіли представники ДСНС та “Укргідроенерго” під час обговорення “Коли крига стає небезпекою”, як це трапилось і 12 лютого у Києві, повідомляє УНН.
Загиблі та врятовані громадяни: актуальна статистика жертв криги
Директор департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності ДСНС Віктор Вітовецький повідомив, що з початку року на водних об’єктах загинули 22 особи.
“На жаль, одна з них – це дитина”, – констатував він.
Втім, за його словами, в минулому році за аналогічний період статистичні дані були гіршими. Поліпшення становища з безпекою на кризі, на його думку, почасти може бути наслідком постійних попереджень та доведення до відома населення про ризик виходу на кригу.
У ДСНС також оприлюднили інформацію про врятованих на водних об’єктах українців.
“Вдалося з початку року визволити 15 осіб, з них четверо дітей”, — заявив Вітовецький.
Проте він підкреслив, що ці цифри не повинні вводити в оману: службам необхідний час, щоб прибути на місце події, а для людини в небезпеці в умовах низьких температур його може просто не вистачити.
Де найчастіше трапляються трагедії
Згідно зі спостереженнями рятувальників, найбільша кількість загиблих – на річках. Вітовецький пояснив:
“Якщо говорити про різні типи водойм, то на сьогодні більша частина загиблих фіксується на річках — 15 осіб. І 7 осіб померло на ставках та інших внутрішніх водоймах”.
Серед причин загибелі переважають не з’ясовані обставини (оскільки їх складно точно встановити після смерті людини, особливо, якщо поруч не було очевидців) та риболовля.
Регіональний розподіл: де реєструють найбільше випадків загибелі на воді
ДСНС повідомила і про області, де з початку року зафіксовано найбільшу кількість смертельних інцидентів.
“Цього року Дніпропетровська область – це п’ятеро людей, які померли, Вінницька – три, Закарпатська та Полтавська – по дві особи”, — сказав директор департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності відомства.
Для порівняння, в минулому році серед лідерів були Вінницька, Київська, Харківська та Чернігівська області.
Чому крига біля гідроспоруд більш небезпечна
Особливу увагу під час бесіди звернули на водосховища та території біля ГЕС. Виконувач обов’язків генерального директора “Укргідроенерго” Богдан Сухецький наголосив:
“У нашому регіоні і в цілому в нашому кліматичному поясі відсутня стабільна крига. Тобто вся крига, яка зараз є, вона рухлива, вона нестійка”.
Основна причина – функціонування гідрооб’єктів і коливання рівня води. Сухецький пояснив, що гідроелектростанція викликає рух водних мас, зокрема піднімає тепліші верстви, які підмивають кригу знизу. Крім того, через війну енергосистема функціонує в нестандартних для себе режимах: після обстрілів або дефіциту електроенергії гідрогенерацію можуть вмикати на повну потужність. В результаті виникають відчутні перепади рівня:
“Ці коливання можуть становити від 10 до 15-17 сантиметрів”, — роз’яснив Сухецький.
Він описав механізм, через який навіть на вигляд міцна крига стає пасткою:
“Крига не встигає опуститися, і одразу утворюється така повітряна прослойка і саме тоді крига стає досить крихкою”.
Додатковий фактор – мікровібрації від роботи агрегатів, які викликають мікротріщини в крижаному покриві. Такі процеси не помітні для звичайної людини, проте суттєво впливають на безпеку.
“Безпечної криги не існує”: позиція рятувальників
Начальник відділення підводного розмінування та інших спеціальних робіт ГУ ДСНС у Києві Олександр Туманов сформулював основний принцип максимально прямо:
“Головний захід безпеки – не виходити на кригу взагалі. Я маю на увазі без нагальної потреби”.
Він підкреслив, що повністю гарантувати безпеку на кризі неможливо через поєднання природних і техногенних факторів. Адже просто неможливо спрогнозувати, як “вестиме себе” крига.
Окремо він звернув увагу на людський фактор у критичній ситуації: людина, яка провалилася, відчуває шок, паніку і швидко втрачає здатність діяти розсудливо.
“Паніка – найголовніший ворог”, – підкреслив Туманов, кажучи про самопорятунок.
Авто на кризі: процес затоплення відбувається дуже швидко
Під час заходу також обговорили випадки, коли на кригу виїжджають автомобілі.
Олександр Туманов зауважив: “Процес затоплення машини відбувається дуже швидко. Людина може просто не встигнути відчинити двері”.
За його словами, двері та замки можуть блокувати крига і тиск води, а сценарії порятунку “як у кіно” в реальності не працюють.
У ДСНС наголосили: подорожі автомобілями по вкритій кригою водоймі — найбільш небезпечний тип поведінки на водоймах взимку, оскільки людина фактично залишає собі мінімум шансів на виживання.
Як діяти, якщо на ваших очах людина провалилася під кригу
У ДСНС радять насамперед викликати екстрені служби: зателефонувати з мобільного 101 або 112.
Далі, якщо людина, яка допомагає, не наражає себе на смертельну небезпеку, діяти потрібно максимально обережно.
Віктор Вітовецький роз’яснив українцям основні правила.
Якщо необхідно наблизитися, слід підповзати, розподіляючи вагу по площині рівномірно, щоб не зламати кригу під собою.
Також важливо використовувати підручні засоби: це може бути мотузка, може бути якась палиця або інший предмет, щоб надати потерпілому опору і не підходити впритул.
Якщо потерпілий без свідомості або виснажений, рятувальники радять діяти за допомогою імпровізованих подовжувачів (шарф, ремінь тощо) і після витягування негайно перейти до надання першої домедичної допомоги.
Окремо Вітовецький наголосив на значущості навичок першої допомоги: у воєнний час це необхідна компетенція не лише для випадків на воді.
Рибалки на кризі: що мінімізує ризики
Рятувальники визнають: незважаючи на застереження, частина людей все одно виходить на кригу заради риболовлі. В такому разі Олександр Туманов рекомендує хоча б елементарні речі: не вирушати на кригу поодинці, мати компаньйона і взяти міцну мотузку (бажано з карабіном). А також захопити предмети з “позитивною плавучістю”.
Він навів приклади, коли людей вдавалося знімати з крижини, що пливла, але визнав: іноді навіть після порятунку люди знову повертаються рибалити.
У кінці розмови учасники дійшли спільного висновку: тепла погода і коливання температури, а також функціонування гідротехнічних споруд перетворюють кригу на непередбачуване середовище, де звичні інтуїтивні правила безпеки можуть не працювати.
Позиція ДСНС однозначна: без крайньої необхідності на кригу краще не виходити, а поблизу ГЕС і на річках ризик потрапити в смертельну пастку зростає в декілька разів.
Нагадаємо
Раніше ДСНС попередила про найбільш небезпечні прилади під час блекаутів. З початку року зафіксовано понад 1200 займань через аварійні режими електромереж. Рятувальники звертають увагу на небезпеку використання несертифікованих пристроїв та перевантаження електромереж.