Трамп і Путін: пастка власних конфліктів, або як бажання блискавичної перемоги обернулося катастрофою

Очільники двох провідних світових держав опинилися в центрі значних геополітичних викликів, ставши заручниками власних хибних кроків та нездатності покласти край розпочатим конфліктам.

Дональд Трамп та Володимир Путін

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп та лідер Кремля Володимир Путін / © ТСН

На сьогоднішній день у світі розгортаються два значні геополітичні казуси, в яких президент США Дональд Трамп, задіяний в іранській ситуації, та російський керівник Володимир Путін, конфліктуючий з Україною, не здатні припинити розпочаті ними воєнні дії. Ці керівники держав опинилися в так званій «пастці влади», коли через власні необдумані рішення вони не можуть знайти вихід із ситуації та продовжують марно витрачати ресурси.

Про вражаючу паралельність у стратегічних прорахунках Трампа та Путіна розповідає видання The Washington Post.

Ігнорування реальності та ізоляція керманичів

На початку своїх кампаній обидва політики були повністю переконані, що противники капітулюють за 2-3 тижні. Вони свідомо не звертали уваги на застереження фахівців щодо складності майбутніх операцій та продовжують вірити в можливість нав’язувати власні умови.

Трамп щодня демонструє своє сильне роздратування через неможливість швидко завершити іранську кризу. Нещодавно під час інтерв’ю телеканалу NBC він взагалі намагався заперечити факт реального ведення бойових дій в Ормузькій протоці.

«Я не думаю про це», — відповів президент Сполучених Штатів журналістці.

Путін демонструє абсолютно ідентичний підхід, заперечуючи об’єктивну реальність. Він досі вперто називає повномасштабне вторгнення в Україну «спеціальною військовою операцією» та вимагає від Києва повної покори.

Російські радники давно зрозуміли хибність такого шляху, проте вони панічно бояться говорити правду своєму керівництву. Аналітик Фонду Карнегі за міжнародний мир Тетяна Станова зазначає, що в Кремлі ніхто не ризикує відкрито висловлювати сумніви.

«Люди чудово усвідомлюють, що така розмова викличе холодну та зневажливу реакцію. Ви ризикуєте тим, що вас перестануть вважати повністю «своїм», а отже, зарахують до прихильників ворожого мислення», — пояснила експертка.

Вартість безкінечних протистоянь та пошук виходу

Через нездатність визнати помилки обидва лідери відштовхують від себе давніх партнерів і постійно набувають нових недругів. Трамп у своїй іранській ситуації постійно коливається між погрозами знищити цивілізацію та пропозиціями надто вигідних умов для Тегерана.

Американський президент навіть готовий пожертвувати партнерством із прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу. Його зневажливі висловлювання на адресу ізраїльського лідера вже встигли стати популярним мемом для місцевої опозиції.

«Він робитиме все, що я йому накажу», — зухвало промовив Трамп.

Українська стратегія Путіна перетворилася на справжню «м’ясорубку» для його власної армії. За даними розвідки, щомісяця Росія зазнає втрат понад 30 000 військових, загиблих та поранених.

Глава Кремля відмовляється оголошувати загальну мобілізацію, оскільки побоюється обурення мешканців Москви та Санкт-Петербурга. Українські посадовці попереджають, що його наступною жорстокою тактикою цього літа можуть стати масовані бомбардування Києва та інших міст.

Щоб приховати невдачі, Путін жорстко цензурує інтернет і чинить тиск на додаток Telegram. Трамп також регулярно критикує американських журналістів, висловлюючи обурення публікаціями у засобах масової інформації.

«Фейкові брудні медіа, корумповані медіа», — так Трамп характеризує роботу ЗМІ.

Поява критиків та неможливість перемоги

Незважаючи на тотальну цензуру, критика в російському суспільстві поступово стає все більш відкритою. Серед перших дисидентів опинився давній помічник президента Дмитро Козак, який подав у відставку у вересні.

Ще 21 лютого 2022 року, за 3 дні до початку вторгнення, Козак на засіданні Ради безпеки Росії намагався виступити проти воєнних дій. Стенограма підтверджує, що він був єдиною людиною з усіх присутніх, хто відкрито не підтримав анексію українських територій.

Путін ізолював своїх критиків на цілих 4 роки, але лід вже почав танути. Президент Російської ради з міжнародних справ Дмитро Тренін ще у квітні дав дуже відверте інтерв’ю виданню «Коммерсант».

«Наше власне невігластво або нерозуміння сусідів створить абсолютно непотрібні проблеми. Україна демонструє, наскільки небезпечним може бути такий підхід», — попередив він.

Ще різкішу заяву у травні опублікував керівник одного з центрів у Вищій школі економіки Василь Кашин. Він назвав мету усунення українського режиму фундаментально недосяжною без повної та довгострокової військової окупації всієї країни.

«Для Росії це технічно неможливо», — констатував російський аналітик.

Війни в Ірані та Україні, ймовірно, увійдуть в історію як видатні помилки, подібні до вторгнення США в Ірак у 2003 році. Ці два лідери прийшли до влади з мріями про велич, але натомість принесли всім сторонам лише нескінченний біль та величезні економічні втрати.

Нагадаємо, Війна Росії проти України та американська операція проти Ірану стали прикладами значних геополітичних прорахунків, які дорого обійдуться Москві та Вашингтону. Путін і Трамп більше не мають козирів, а війна РФ проти України перетворилася на один з найдорожчих стратегічних провалів сучасності.

Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *