Нові спільні навчання РФ та РБ знову породжують занепокоєння, оскільки аналогічні дії вже передували повномасштабному вторгненню 2022 року. Що справді ховається за цими діями та чи є дійсна небезпека — у матеріалі.
Що задумали Путін і Лукашенко під новими навчаннями в Білорусі
Планування нових об’єднаних військових маневрів Росії та Білорусі знову викликало занепокоєння в Україні та серед західних партнерів. У Києві нагадують, що подібні тренування вже використовувалися Кремлем для приховування накопичення військ перед повномасштабною агресією 2022 року. На цьому тлі заяви про дислокацію ракет, приховану мобілізацію та активність російських військових у Білорусі змушують експертів аналізувати ризики нової ескалації на північному напрямку.
Що насправді криється за цими діями та чи існує реальна загроза — в матеріалі ТСН.ua.
Уроки 2022 року: Зеленський застерігає про небезпеки
Президент України Володимир Зеленський заявив, що навчання Росії та Білорусі можуть повторити сценарій, який передував повномасштабному вторгненню. За його словами, Кремль вже вдавався до масштабних маневрів як до маскування для концентрації військ і підготовки наступу.
Очільник держави акцентував, що українська сторона уважно спостерігатиме за масштабами майбутніх навчань, адже саме від цього залежить оцінка рівня небезпеки. Він зазначив, що загроза стосується не тільки України, а й самих білорусів, яких можуть залучити до війни.
Ракети “Орешнік” у Білорусі: новий виклик для Європи
Ще одним тривожним дзвінком стали повідомлення про підготовку Росією місць для розміщення найновіших ракетних комплексів “Орешнік” на території Білорусі. Зеленський заявив, що це рішення узгоджене з Олександром Лукашенком.
Водночас президент додав, що самих ракет у країні поки що немає, проте техніка для їхнього обслуговування вже з’явилася. На його думку, це може бути елементом психологічного тиску на Захід, але водночас створює серйозну небезпеку для всієї Європи.
Прихована мобілізація: що відбувається у Білорусі
Одночасно з навчаннями в Білорусі почали фіксувати масовий призов резервістів. За словами білоруського опозиційного політика Павла Латушка, під виглядом перевірки боєготовності влада проводить таємну мобілізацію.
Повістки надходять у дуже стислі терміни, а призваних направляють на збори до двох місяців. У деяких випадках у людей конфіскують телефони, що ускладнює зв’язок із сім’ями. Опозиція стверджує, що вже мобілізовано сотні офіцерів запасу, але точні масштаби залишаються невідомими.
Позиція України: загроз біля кордону поки що не видно
У той же час у Державній прикордонній службі України заявляють, що наразі не фіксують пересування техніки чи скупчення військ біля кордону.
За словами речника ДПСУ Андрія Демченка, перевірки боєготовності в Білорусі відбуваються регулярно і часто мають інформаційно-психологічний характер. Українські військові та розвідка постійно відстежують ситуацію.
Торішні навчання: побоювання без наступу
Навчання “Захід-2025” також викликали серйозне занепокоєння. Однак після їх завершення російські війська покинули Білорусь, а активність біля українського кордону не зафіксували.
Це показує, що не всі демонстративні кроки Кремля закінчуються ескалацією. Проте ризик використання таких маневрів як маскування для наступу залишається.
Що кажуть аналітики
Аналітики Atlantic Council підкреслюють, що Білорусь фактично перестала бути лише формальним союзником Росії та все більше інтегрується у її військову машину. За їхніми оцінками, зараз до 80% білоруських підприємств військово-промислового комплексу працюють на потреби російської армії. Йдеться не лише про виготовлення боєприпасів, а й про ремонт техніки, постачання компонентів і передавання технологій, які допомагають Кремлю обходити санкції.
Експерти зауважують, що Олександр Лукашенко намагається публічно відмежуватися від прямої участі у війні проти України. Однак фактичні дії його режиму свідчать про зворотне: Мінськ дедалі глибше інтегрується у військову систему Росії. В таких умовах, наголошують аналітики, Білорусь залишається головною загрозою для України на північному напрямку.
Останнім часом увага до Білорусі зросла через звільнення частини політичних в’язнів після часткового пом’якшення санкцій США. Експерти визнають гуманітарну важливість таких рішень, але застерігають, що понад тисячу людей досі перебувають за ґратами.
Без чіткої стратегії, попереджають вони, послаблення санкційного тиску може лише зміцнити режим Лукашенка. Це, в свою чергу, ризикує посилити репресії всередині країни та зберегти її як інструмент Кремля.
На думку Atlantic Council, санкції мають використовуватися не як елемент торгу, а як інструмент довгострокових змін. Європа може посилити тиск, закривши шпарини для обходу обмежень і вдаривши по джерелах фінансування білоруської влади та російської воєнної машини.
Експерти також вважають, що перспективи європейської інтеграції можуть стати ключовим стимулом для трансформації Білорусі в майбутньому. Проте для цього Захід має демонструвати послідовність і готовність до більш жорсткої політики.
Військова інтеграція з Росією та нові тактики
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) зазначають, що Росія вже активно використовує територію та інфраструктуру Білорусі для ведення бойових дій проти України. Йдеться не лише про політичну підтримку чи логістику, а про фактичне включення білоруського простору до воєнних операцій Кремля.
Зокрема, за даними ISW, російські війська застосовують цивільну інфраструктуру Білорусі для управління ударними безпілотниками. Це включає використання веж мобільного зв’язку, ретрансляторів та інших об’єктів, які дозволяють прокладати маршрути польоту дронів і забезпечувати стабільний сигнал під час атак по Україні.
20 лютого проукраїнські хакерські групи заявили, що протягом шести місяців проводили масштабну кібероперацію. Їм вдалося отримати доступ до десятків зламаних акаунтів російських військових, через які вони фактично відстежували роботу систем управління безпілотниками.
Це дозволило в режимі реального часу спостерігати за підготовкою атак, маршрутами польотів та цілями російських дронів. За словами експертів, отримані дані передавалися українським військовим, що підвищувало ефективність протидії таким атакам.
Хакери встановили, що російська армія активно використовує білоруську телекомунікаційну інфраструктуру для завдання ударів по північних і західних регіонах України. Зокрема, цілями були енергетичні об’єкти та залізнична інфраструктура.
Випробування оборони Альянсу
Окрему увагу аналітики приділяють інцидентам, коли російські безпілотники або інші повітряні об’єкти через Білорусь заходили до повітряного простору країн НАТО. Це могло бути тестуванням маршрутів, систем протиповітряної оборони та швидкості реагування союзників.
Нещодавно подібні об’єкти фіксували в Польщі. Там заявили, що ситуація перебувала під контролем, але такі інциденти стають регулярними.
Водночас станом на зараз Україна не бачить ознак прямої підготовки до наступу з півночі. Однак експерти вважають, що Росія може використовувати білоруський напрямок як інструмент тиску.
Йдеться не лише про військову загрозу, а й про відволікання ресурсів, психологічний вплив і дестабілізацію союзників України. Все залежатиме від ситуації на фронті, ресурсів Кремля та реакції Заходу.