Випадкова знахідка під час відновлювальних розкопок спонукала вчених переосмислити минуле стародавньої держави, що суперничала за владу з самою Ассирією майже три тисячоліття тому.
Розшифровки царства Урарту розказали історію непокореного міста
У східній частині Туреччини, вивчаючи фортецю Кьорзют у зоні озера Ван, археологи розкопали три чудово збережені клинописні тексти віком близько 28 століть. Ці письмена, висічені на базальтових пластинах, були створені під час правління урартського монарха Мінуа (810–786 рр. до н.е.) і містять неповторні свідчення про воєнну силу та державну систему Урарту.
Про детальне тлумачення повідомлень та їхню історичну важливість інформує Arkeonews.
Про що повідомляє «войовничий» аналог
Розбором текстів займалися доцент Сабахаттін Ердоган з Університету Ван Юзюнджу Їл та Анастасія Сюглюм зі Стамбульського університету, яким вдалося примусити стародавнього володаря «говорити» знову. Найбільш захопливим епізодом стало повідомлення про підкорення міста Лухіуні, яке належало племінному об’єднанню Еркуа.
Цар Мінуа з самовпевненістю стверджує: «Я завоював Лухіуні, місто, яке ніхто не підкоряв до мене», наголошуючи винятковість своєї звитяги.
Окрім військових вихвалянь, тексти містять докладний реєстр військових трофеїв, які були захоплені та транспортовані до столиці Тушпа (сучасний Ван). Описи повідомляють про полонених чоловіків і жінок, а також стада коней, великої рогатої худоби та овець, що свідчить про масштабність грабіжницької кампанії та економічну користь від експансії для Урартської держави.
Сакральний осередок та стратегічний бастіон
Значущою деталлю є те, що тексти було знайдено в межах мурів храму, присвяченого богу Халді — головному божеству урартського пантеону. Текст починається звичною формулою «Силою бога Халді, Мінуа, син Ішпуїні, говорить…», що засвідчує нерозривний зв’язок між релігією та державною владою в Урарту, де військові досягнення вважалися безпосереднім даром богів.
Виявлення святилища типу «Сусі» (геометричної будівлі з вузьким входом) всередині фортеці змінює уявлення науковців про роль Кьорзюта в регіоні. Раніше вважалося, що це був виключно військовий об’єкт, але наявність монументального храму та царських текстів доводить, що фортеця була важливим адміністративним і релігійним центром, який контролював торгові шляхи та родючі території.
Відтворення зниклих розділів історії
Це відкриття також допомогло розв’язати давню наукову дилему щодо датування спорудження самої фортеці Кьорзют. Завдяки згадкам імені царя Мінуа дослідники тепер безсумнівно знають, що укріплення та святилище були зведені наприкінці IX століття до нашої ери, у період найвищого розквіту імперії.
Крім того, знайдені плити дозволили поєднати між собою відокремлені частини написів, які знаходили в навколишніх селах протягом багатьох років. Вчені дійшли висновку, що більшість цих артефактів походять саме з Кьорзюта, що дозволяє відтворити великий церемоніальний текст і скоригувати огріхи в попередніх тлумаченнях урартської мови.
Нагадаємо, в печері в Новій Зеландії виявили «загублений світ». Палеонтологи знайшли унікальну збірку скам’янілостей, яка допоможе реконструювати цілий «втрачений том» природної історії країни.