Автоматизація може суттєво прискорити роботу артилерійської установки, але який нюанс існує для буксированих гармат та гаубиць, подібних до української “Богдана-Б”
Автоматизовані системи управління (АСУ) в артилерії вважаються значущим елементом, здатним полегшити наведення та прискорити ведення вогню. Однак, вони можуть виявитися “зайвими” на буксированих гаубицях, зокрема на українській 155-мм 2П22 “Богдана-Б”.
Таку думку висловили військовослужбовці 40-ї Окремої артилерійської бригади ЗСУ імені Великого князя Вітовта для видання “Думка”. Також вони озвучили переваги вітчизняної розробки над американською M777 та наявні недоліки.
За словами військових, на позиціях зазвичай відсутній сигнал супутникової навігації GPS. Внаслідок цього автоматизована система управління не може визначити власну позицію та “прив’язатися” до місцевості для подальшого наведення та роботи.
Тому, на думку бійців, АСУ на буксированій артилерії буде актуальною лише на полігоні, тоді як у реальному бою сумнівно, що вона зможе надати реальну перевагу. При цьому зазначається, що “Богдана-Б” вже має досить високу точність.
Робота автоматизованої системи управління на САУ “Богдана” на відео нижче
Від Defense Express зазначимо, що такий висновок про непотрібність спочатку може здатися дивним, оскільки аналогічне автоматичне управління вогнем на базі “Кріп-А” було інтегровано в САУ “Богдана”. Однак, насправді обидва підходи можуть мати сенс.
Наразі навіть на відстані понад 20 км від лінії фронту активно працює велика кількість засобів придушення та РЕБ, які створюють перешкоди для роботи супутникової навігації. При цьому буксирована артилерія часто може розгортатися ближче до лінії фронту, ніж самохідна, оскільки її легше замаскувати та заглибити в ґрунт.
Крім того, автоматика може зробити гаубицю дещо вразливішою та складнішою в ремонті, водночас збільшуючи її вартість та габарити. Тому для “Богдани-Б” доцільно залишатися таким “механічним” масовим засобом, який використовується з укриттів та спокійно витримує влучання уламків.
З іншого боку, самохідний варіант вже досить великий, тому додаткова автоматизована система управління не стане серйозним навантаженням, особливо на шасі 8×8. Водночас буде підвищено швидкість розгортання та наведення, завдяки чому артилерія менше часу залишається вразливою для ворожої відповіді до моменту повернення в укриття.
Таким чином, актуальність встановлення АСУ фактично визначається типом артилерійської установки та її роллю на полі бою. Для буксированої, якій потрібно діяти ближче до фронту, важливішими є габарити, надійність та можливість витримувати близькі влучання по позиції.
Звісно, остаточне рішення щодо автоматизованої системи управління буде ухвалюватися відповідно до визначених потреб та зібраних даних, тоді як поодинокий відгук може не враховувати ширшої картини. Також варто нагадати, що вона може працювати не лише за допомогою GPS, тому саме цю проблему, ймовірно, “обійдуть” за необхідності, тоді як автоматизація процесів все ще може бути зручною.