KM-SAM II насправді розглядається як альтернативний варіант Patriot, але чи спроможна Південна Корея задовольнити потреби та змагатися виробничими можливостями зі Сполученими Штатами
Брак ракет для зенітно-ракетного комплексу Patriot вже виступив поштовхом для активнішого просування його конкурентів, насамперед, південнокорейського KM-SAM II, відомого також як Cheongung-II. Зокрема, враховуючи його перше успішне застосування проти іранських балістичних ракет в ОАЕ, на фоні чого ці комплекси нібито найближчим часом має замовити ще Кувейт та Катар.
Зважаючи на те, що раніше KM-SAM II вже придбали Саудівська Аравія та Ірак, це зробить цей південнокорейський ЗРК майже так само широко розповсюдженим серед країн Перської затоки, як і сам Patriot. Окрім арабських держав, у KM-SAM II також потенційно можуть бути й інші держави світу. Наприклад, корейський ЗРК є у переліку міністерства оборони Швейцарії, яке шукає заміну Patriot.
У зв’язку з цим виникає цілком резонне питання, чи можуть корейські KM-SAM II допомогти у вирішенні проблеми нестачі ракет до Patriot. Навіть з урахуванням того, що Корея не бажає продавати Україні свою зброю, але зменшити необхідність у ракетах до Patriot для їх існуючих та майбутніх користувачів.
У пошуку відповіді на це питання стане у нагоді аналітична стаття Korea Economic Institute of America, у якій представлені досить цікаві цифри щодо виробничих потужностей корейського ОПК: компаній LIG Nex1, основного виробника всього ЗРК та ракет до нього, а також Hanwha, яка відповідає за пускові установки та РЛС.
За інформацією інституту, Південна Корея може виготовляти до восьми батарей на рік. Але головним слід вважати виробництво саме зенітних ракет до KM-SAM II, яке оцінюється на рівні понад 300 одиниць щорічно, хоча і буде поступово збільшуватися. І хоча їх вартість, за розрахунками, втричі нижча за MSE від американського Lockheed Martin, тобто ціна має складати близько 1,6 млн доларів за одиницю, обсяги випуску цих ракет у Кореї вдвічі менші, ніж показники виробництва MSE, які у 2025 році становили 620 одиниць.
У кожному разі, річний поточний обсяг у 300 ракет до KM-SAM II вже зараз розподіляється між ОАЕ, яка має отримати 12 батарей та Південною Кореєю, яка має плани на 7 батарей. І дуже показовим є той факт, що ОАЕ на момент відбиття іранських балістичних атак мала одну чи дві батареї KM-SAM II, але боєприпаси до них закінчилися дуже швидко, оскільки Корея перекинула до ОАЕ 30 додаткових ракет зі своїх резервів.
А згодом кількість діючих батарей KM-SAM II почне швидко збільшуватися. У 2028 році Саудівська Аравія отримає першу з 10 замовлених батарей, трохи пізніше – Ірак, першу з 8, які були замовлені у 2024 році.
Ще одні показові дані, які наведені у статті, стосуються витрат ракет до Patriot у країнах Перської затоки. Перед початком операції проти Ірану Саудівська Аравія мала 1800 зенітних ракет, Катар – 1000, ОАЕ – 900. Витрати зенітних ракет у цих країнах загалом оцінюються у 2775 протибалістичних ракет до Patriot.
Також додамо, що за оцінками Center for Strategic and International Studies (CSIS) самі США використали від 1060 до 1430 протибалістичних зенітних ракет до Patriot за той самий період. Американські ЗРК використовували Бахрейн та Кувейт і загальна кількість використаних за 39 діб протибалістичних ракет до Patriot, ймовірно, наближається до 4,5-5 тисяч одиниць.
На цьому фоні поточне виробництво ракет KM-SAM II у 300 одиниць на рік виглядає недостатнім та у випадку необхідності не може задовольнити поточні потреби. При цьому кількість користувачів цього ЗРК, як очікується, буде збільшуватися, що вимагатиме розширення виробництва корейських протиракет дуже швидкими темпами. І якщо це буде здійснено, то тоді можна буде говорити про певне зменшення залежності ряду країн від Patriot.
Але головна особливість полягає в тому, що країни Перської затоки, які вже замовили чи планують замовити корейський KM-SAM II, навряд чи відмовляться від Patriot. Скоріше за все, вони будуть одночасно використовувати та закуповувати боєприпаси для обох комплексів, що не призведе до скорочення дефіциту.