Зразок польського підводного дрона Pirania успішно здійснив початкові тести у Балтійському морі в обставинах, що імітують бойові
Польща реалізувала перші дослідження свого новітнього підводного дрона з найменуванням Pirania, розробленого об’єднаними зусиллями Гданського політехнічного університету та фірмою RADMOR, яка входить до складу WB Group, де зауважують, що такий апарат було створено у зв’язку з необхідністю контролю акваторій, що мають важливе значення для безпеки держави, а також охорони морської інфраструктури.
Підводний дрон Pirania було спроєктовано як продукт подвійного застосування (dual use), а саме, він здатний експлуатуватися не лише польськими збройними силами, а й у цивільній сфері.
Про подробиці іспитів прототипу Pirania звітують у виданні Defence24.pl – там констатують, що тестування відбувалося місяць тому, 14 квітня, в умовах, максимально наближених до реальних – дрон підготували до роботи і запустили з берега, після чого він мав реалізувати покладене завдання з виявлення та ідентифікації підводних об’єктів та повернутися назад. Прообраз підводного дрона Pirania успішно здійснив вказану місію.
Зазначається, що компанії Radmor у співпраці з університетськими експертами вдалося всього за п’ять місяців подолати шлях від задуму до повноцінних експлуатаційних випробувань.
Зокрема, завдяки тому, що частину технологій для Pirania було запозичено з іншої польської розробки – підводної роботизованої системи Głuptak, яка була розроблена фахівцями того ж Гданського політехнічного університету, чиї експерти працювали над Pirania.
Głuptak існує у двох виконаннях – як навчальний дрон, а також як дрон-камікадзе, призначений для розшуку та знешкодження морських мін. Має масу у 48 кг і довжину менше півтора метра. Робоча глибина – до 200 м, радіус дії – до 1,5 км.
Pirania володіє подібними тактико-технічними параметрами – масу близько 50 кг і довжину у 1,40 м. Підводний дрон є модульним і його корисне навантаження може змінюватися в залежності від потреби виконати ту чи іншу операцію – це можуть бути різні сонари, камери, детектори, маніпулятори тощо.
Загалом, варто зауважити, що останнім часом держави, які мають вихід до Балтійського моря, приділяють все більше уваги саме на безпілотні технології, а особливо в контексті наявності такого супротивника під боком, як РФ.
Наприклад, Німеччина оснастилася безпілотними субмаринами BlueWhale, що призначені для протичовнових завдань та виконання таємних морських місій. Це досить великий підводний дрон довжиною 10,9 м та масою у 5,5 тонни.
А минулого року свої безпілотні вітрильники у Балтійське море відправила Данія, мова йде про безекіпажні катери для автономного патрулювання з найменуванням Saildrone Voyager.