Коли стало відомо про те, що у росіян справді рванув “Сармат”, від ракети тільки кратер, але не там де думали, то це спричинило особливий резонанс. Хоча би тому, що це співпало по часу із гучними ударами по російських арсеналах в Торопці, та знищення ще одного арсеналу ГРАУ площею 2,6 км² та базу боєприпасів, куди звозили снаряди з КНДР.
Могло б здаватись, що після такого гучного фіаско Росії країни Заходу почнуть як мінімум суттєво переосмислювати загалом “ядерні” можливості Кремля.
Читайте також: Саудівська Аравія отримала першу РЛС для THAAD на які витратила 15 млрд доларів
Випробувальний майданчик на космодромі “Плесецк” після невдалого випробування “Сармата”, вересень 2024 року, наводить IISS
На цьому тлі особливо показовою може бути ось ця публікація від авторитетного Інституту стратегічних досліджень (IISS), в якій описані деякі припущення, які можуть стосуватись згаданого вище епізоду. Однак окреслені там висновки можуть в чомусь навіть спантеличити.
Почнімо із того, що автори цієї публікації перелічують можливі варіанти, що саме могло вибухнути під час чергової спроби росіян провести випробувальний пуск “Сармата”, і кожен з цих варіантів звучить по-своєму цікаво.
Наприклад, там є припущення, що росіяни могли вирішити в останній момент скасувати випробувальний пуск “Сармата”, після чого міг стартувати процес зливу рідкого палива із ракети, і саме в якийсь із моментів міг відбутись вибух.
Або ще один варіант – “холодний пуск” ракети “Сармат” пройшов успішно, але двигуни на першій стартовій ступені не спрацювали, тому ракета просто впала, а масштабність результатів вибуху можемо наочно побачити на знімках, які наводить IISS.
Випробувальний майданчик на космодромі “Плесецк” до невдалого випробування “Сармата”, вересень 2024 року, наводить IISS
Що стосується загальних висновків по ситуації із російським “Сарматом”, то тут картина викладається так. З однієї сторони, програма російської ракети “Сармат” зазнає явного фіаско, і тут найбільш раціональним рішенням зі сторони РФ було б просто зупинити процес.
Тим більш, що у росіян в історії уже були схожі прецеденти: наприклад, у 1990-х роках Росія вела програму по балістичній ракеті морського базування Р-39УТТХ, по якій було проведено чотири пуски і всі невдалі, тому Кремлю довелось ухвалювати рішення відмовлятись саме від цього проекту, і натомість переходити до проекту ракети “Булава” як менш затратного та більш перспективного.
Водночас, в історії із “Сарматом” Кремль може ухвалити зовсім інше рішення, а саме – намагатись все таки “довести до пуття” цю ракету, зважаючи на міркування престижу, зокрема у пропагандистській площині.
Втім, що стосується загальних спроможностей “ядерної тріади” Кремля на тлі явних невдач із програмою “Сармат”, то тут IISS висновок формулює так – невдачі цієї програми аж ніяк не впливатимуть на загальні можливості РФ по “ядерному стримуванню”, хоча звісно можуть внести певний дисбаланс у структурі російської “ядерної тріади”.
Читайте також: Чим є показовим, що у Китаю атомний човен втонув біля причалу ще літом, а відомо про це тільки зараз
