Слідом за програмою FCAS, в основі якої був бойовий літак шостого покоління, під загрозою розпаду опинився черговий загальноєвропейський проєкт Eurodrone
Франція висловлює намір вийти з європейської ініціативи по створенню масштабного розвідувально-ударного дрона Eurodrone – нещодавно ряд мас-медіа повідомили про зниження зацікавленості французів у цій програмі та про поточні переговори щодо їхнього виходу з неї.
Причини такого рішення цілком прозаїчні: програма реалізується зі значними відставаннями, стає надмірно дорогою, і цей безпілотник вже абсолютно не відповідає актуальним вимогам поля бою.
Варто зазначити, що це рішення назрівало вже тривалий час, оскільки це не перший випадок, коли в публічний простір потрапляє інформація про наміри припинити участь у проєкті – французькі ЗМІ повідомляли про це ще в жовтні минулого року, а на початку поточного року стало відомо про перенаправлення Францією коштів з європейського Eurodrone на власний БПЛА Aarok, що також може бути однією з причин, чому Франція втратила інтерес до Eurodrone.
Слід підкреслити, що проєкт дійсно розвивається повільно і складно – попри те, що Eurodrone було започатковано ще у 2015 році, а сам дрон вперше продемонстровано публіці через три роки, у 2018, учасникам знадобилося цілих 10 років розробок, щоб завершити важливий аналіз цього великого БПЛА, перший політ якого попередньо було заплановано ще на 2024 рік, а згодом перенесено на три роки вперед – на 2027 рік.
В подальшому передбачається створення трьох дослідних зразків, а чотири роки тому було підписано договір на виготовлення 20 комплексів, що включають 60 безпілотників Eurodrone, а також 40 станцій управління. З них для Франції було виділено 4 комплекси з 12 дронами, тобто по три у кожному.
Актуальність потреби в такому великому БПЛА сьогодні – також досить важливе питання. Дійсно, у сучасних обставинах 13-тонний безпілотник Eurodrone як платформа для озброєння буде легкою мішенню для засобів протиповітряної оборони, тому сьогодні нішу ударних дронів починають займати так звані “вірні помічники”, які мають бути більш легкими, швидкими та маневреними.
З іншого боку – Eurodrone, з його здатністю перебувати в повітрі майже дві доби, міг би бути корисним інструментом для патрулювання або виконання завдань дальнього радіолокаційного виявлення – але, знову ж таки, все залежить від тривалості процесу розробки та загальної актуальності після 2030 року, оскільки орієнтовно на цей період, за поточними темпами, припаде початок його експлуатації.
Варто зазначити, що три з чотирьох країн, які беруть участь у Eurodrone, мають негативний досвід співпраці в іншому проєкті зі створення літального апарату, а саме сумнозвісного FCAS, який було згорнуто протягом останніх місяців. Мова йде про Німеччину, Францію, Іспанію, а також в Eurodrone залучена Італія.
Примітно, що ще у 2019 році Франція вже висловлювала свою незгоду з цим проєктом, а саме з “технічними вимогами” з боку Німеччини, про що згадувалося в одному зі звітів французького сенату, в якому дрон був названий надто важким і, відповідно, “надто складним для експорту”.