Перспективи організації виборчого процесу в Україні навесні 2026 року жваво обговорюються в Інтернеті. Аналітики зауважують: за умов воєнного конфлікту та за браком законодавчих підстав такі голосування є малоймовірними.
Вибори в Україні / © ТСН.ua
В Україні знову підняли питання про можливість організації виборів та плебісциту вже навесні 2026 року. Приводом для дискусій стала публікація FT щодо нібито рішення президента України Володимира Зеленського через вимоги США.
Що відомо про вірогідність організації виборів, погляд Офісу президента, парламентарів та представників громадськості, а також про сам процес у випадку втілення — читайте далі у статті ТСН.ua.
«Вибори в Україні до 15 травня»: про що пише FT
Британське видання Financial Times повідомило, що президент України Володимир Зеленський може анонсувати підготовку до президентських виборів і всеукраїнського референдуму через тиск з боку Сполучених Штатів. Згідно з інформацією джерел, адміністрація США наполягає на проведенні голосувань до 15 травня поточного року, пов’язуючи це з можливістю одержання від американської сторони гарантій безпеки для України.
Зеленський раніше заявляв, що організувати вибори під час дії воєнного стану неможливо, оскільки значна частина території держави залишається під окупацією, а чимало громадян — внутрішньо переміщені або за кордоном. Журналісти відзначають, що рішення може стати «несподіваним політичним маневром» для українського лідера.
Як стверджують інформатори FT, очільник держави планує оголосити про задум щодо виборів і референдуму 24 лютого — у четверту річницю широкомасштабного вторгнення Росії. Голосування щодо мирної угоди з Росією можуть провести одночасно з виборами, що відчутно вплине на політичну ситуацію в Україні.
У Зеленського відреагували
На інформацію, оприлюднену FT, відреагували в адміністрації президента України Володимира Зеленського. Там запевняють, що головним чинником для можливого виборчого процесу залишається безпека.
«Доки немає безпеки, не буде й заяв про вибори», — передають джерела «РБК-Україна».
Експертка громадського об’єднання ОПОРА Ольга Айвазовська гостро відгукнулася про ідею 24 лютого оголосити про проведення виборів.
«Робити будь-яку політичну заяву щодо виборів 24 лютого — абсолютно не розуміти настрій суспільства та травму, пов’язану з цією датою. Я не дуже розумію, в якій запаленій голові може виникнути думка поєднати день початку повномасштабної агресії з датою, коли буде проголошено про необхідність проведення виборів в Україні», — категорично висловилася вона.
Вона нагадала, що рівень підтримки виборів під час активної фази війни в Україні становить приблизно 10% навіть після останніх скандалів.
За її словами, зараз ситуація виглядає так:
-
Триває робота над законодавством для перших повоєнних виборів. Є згода, що від завершення воєнного стану до початку виборчої кампанії має минути щонайменше пів року. Навіть ці терміни експертка називає «дуже оптимістичними», зважаючи на складність обговорення положень закону.
-
Парламентська підготовка. 12 лютого відбудеться велика нарада, щоб заслухати підсумки роботи 7 підгруп, які за місяць провели 32 засідання. Робота, особливо у сферах медіа, агітації та протидії російському впливу, потребує продовження. Окрім виборчого закону, зміни необхідні також у Кримінальному кодексі, Кодексі про адміністративні правопорушення та в процедурних заходах проти матеріального впливу РФ.
-
Відсутність узгоджених політичних рішень. У парламенті поки що немає достатньої кількості голосів, навіть після розробки законопроєкту. Після формування правової бази знадобляться численні консультації з фракціями, де окрім політичних, будуть враховуватись й інші інтереси — особисті, санкційні чи розслідувальні. Єдиної коаліції вже немає, і процес може бути тривалим.
-
Гарантії безпеки. Щоб щось втратити, спочатку потрібно це здобути. Айвазовська нагадує про уроки Будапештського меморандуму: гарантії мають бути двосторонніми, оформленими міжнародною угодою та ратифікованими парламентами. До 15 травня неможливо втратити те, чого у нас ще немає.
Що говорять у Раді
Припущення про вибори прокоментував нардеп Ярослав Железняк. Він підкреслив, що ознайомився саме з оригіналом статті у Financial Times.
«Я зовсім не вірю в прогноз щодо дати і, ба більше, очевидно, що та більшість джерел — це українці. Зокрема, хтось із влади навмисне вкинув пару меседжів», — наголосив він.
Железняк додає, що про так званий «дедлайн 15 травня» для досягнення домовленостей у переговорах зі США згадували лише одного разу — вчора, 10 лютого, під час Погоджувальної ради.
«Ми, звісно, не будемо називати це джерело з керівництва найбільшої фракції, але… скажімо так, іноді недоброзичливо його називають генератором випадкових фраз та цифр, особливо коли всі інші фракції поруч», — зауважив він.
Навіть якщо говорити про черговий «дедлайн» від американської сторони щодо досягнення домовленостей, продовжує нардеп, то наразі ймовірність реального прориву видається невисокою. Саме тому, за словами Железняка, дивно бачити в матеріалі FT твердження про те, що «15 травня можуть відбутися обидва голосування». Тим паче, з огляду на те, що президентські вибори в Україні проходять у два тури.
Також варто пам’ятати, що проміжні вибори у США (midterm elections) заплановані лише на 3 листопада. Інформатори Железняка жодного разу не підтверджували наявність жорсткого дедлайну з боку США на весну чи літо.
Водночас цілком логічно, додає він, що республіканці, як і будь-які політики, хотіли б підійти до виборчої кампанії з максимально можливими результатами, зокрема й на мирному напрямку. І так само природно, що ближче до виборів фокус їхньої уваги переміщуватиметься на внутрішню політику.
Питання України, ймовірно, не стане головним елементом виборчих кампаній ані демократів, ані республіканців. На думку депутата, можливо, для України це не найгірший варіант розвитку подій.
«Коротше, набір домислів написали FT) Але перевіримо через 2 тижні», — підсумував народний депутат Ярослав Железняк.
Свою думку щодо можливих «виборів» навесні висловив також народний депутат Олексій Гончаренко. Він заявив, що підстав для таких припущень немає.
«Жодних виборів у травні не буде — так само як і референдуму», — підкреслив він.
За словами депутата, наразі відсутні як законодавчі передумови, так і реальні кроки для організації будь-якого виборчого процесу найближчим часом. У Верховній Раді немає навіть розробленого законопроєкту, стверджує нардеп.
«Спершу має бути досягнута мирна угода, і лише після цього можна говорити про вибори», — наголошує Олексій Гончаренко.
Коментар Міноборони
Активіст та радник міністра оборони України Сергій Стерненко запевняє: інформація західних медіа про те, що 24 лютого президент України Володимир Зеленський нібито оголосить про проведення виборів та референдуму, не відповідають дійсності.
«Проведення виборчого процесу неможливе без стійкого та тривалого припинення бойових дій. А наш ворог на це не піде та не демонструє жодного натяку на готовність до припинення вогню», — акцентував Стерненко.
Реалістичний сценарій зараз, вважає він, полягає в тому, що війна, на жаль, триватиме. Росія не прагне припинення бойових дій.
«Лише мертві росіяни за мир», — переконаний Стерненко.
Чи потрібні Україні вибори зараз: погляди експертів
Експертка з громадської мережі ОПОРА Ольга Коцюруба зауважує, що проведення виборів під час широкомасштабної війни в Україні наразі неможливе й пояснює це кількома основними чинниками.
По-перше, Конституція України прямо забороняє організовувати голосування під час дії воєнного стану, і вибори повинні бути «вільними, чесними та справжніми», а не імітацією волевиявлення.
«Проведення виборів в умовах широкомасштабної війни буде лише імітацією демократичного процесу, а не реальним вираженням волі народу, адже держава не зможе гарантувати базову безпеку виборців, кандидатів і спостерігачів», — зазначає експертка.
Головна перешкода — неможливість забезпечити безпеку на всіх етапах процесу: від висування кандидатів і агітації до перевезення бюлетенів та роботи спостерігачів.
Експертка також звертає увагу, що війна накладає обмеження, які суттєво ускладнюють демократичні процедури: сирени, комендантська година, обмеження пересування та доступу до дільниць роблять звичайну агітацію практично нездійсненною.
За її словами, російська агресія саме зробила президентські, парламентські та місцеві вибори неможливими в цих умовах.
Отже, експертка підкреслює, що наразі будь-які намагання провести голосування були б не справжніми виборами, а лише їхньою подобою.
Раніше у ЦПД наголошували про недоцільність організації виборів в Україні. Серед причин:
-
Юридична невідповідність і безпека. Закон «Про правовий режим воєнного стану» прямо забороняє проведення виборів під час його дії, а чинні норми Виборчого кодексу вимагають оголошення кампанії лише після скасування воєнного стану. Гарантувати безпеку виборців, кандидатів і спостерігачів в умовах щоденних обстрілів неможливо, що порушує базові принципи «вільних і чесних» виборів.
-
Легітимність і представництво. Значна частина території України тимчасово окупована, велика кількість громадян перебуває за кордоном або на передовій — це унеможливлює рівне представництво та повноцінну участь у голосуванні. У таких умовах результати виборів було б складно визнати законними.
-
Організаційні та фінансові складнощі. Пошкоджена інфраструктура, зокрема будівлі для дільниць, та бюджетний дефіцит суттєво ускладнюють як логістику, так і фінансування виборчого процесу. Більшість українців вважають, що вибори доцільно проводити лише після закінчення війни й відновлення територіальної цілісності країни.
Нагадаємо, проєкт мирної угоди між Україною та Росією може бути підготовлений вже у березні. За інформацією інформаторів агентства Reuters, українські та американські чиновники обговорюють графік, який передбачає завершення підготовки документа до цього часу.
Відповідно до цього плану, передбачається проведення в Україні референдуму щодо пунктів мирної угоди одночасно з виборами, орієнтовно у травні. Однак член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський реалістичність такого сценарію сприймає скептично.
«Навіть якщо законопроєкт буде ухвалений наприкінці березня або на початку квітня, організувати волевиявлення за два місяці неможливо з огляду на безпекові фактори», — зазначає Веніславський.
Травневі вибори він називає «надмірно оптимістичним, але малоймовірним» варіантом.