Звичайний споживач під час війни більше керується раціональним розрахунком. Сподіваємося, і політики під час реорганізації уряду теж
УРЯД КОРЕЦЬКОГО, АБО НОВІ «СТАРІ» ВІДОМСТВА
Верховна Рада України 264 голосами призначила новий склад Кабінету Міністрів. Оскільки затверджено понад дві третини членів уряду (окрім кандидатів від президента — міністра оборони та очільника зовнішньополітичного відомства), Кабмін під керівництвом Прем’єр-міністра Сергія Корецького офіційно вважається сформованим.
Головними організаційними змінами в новому уряді, порівняно з попереднім кабінетом Юлії Свириденко, стали поділ та реорганізація ключових міністерств, а також суттєва перебудова їхнього функціоналу.
Економічний блок зазнав найбільш значних змін. «Триєдине» мегаміністерство економіки, довкілля та сільського господарства, яке очолював Олексій Соболєв, знову було розділене: від нього відокремили аграрний сектор та додали екологічний напрям. Тобто тепер це відновлені Міністерство економіки та захисту довкілля на чолі з Олександром Кравченком та Міністерство аграрної політики та продовольства під керівництвом досвідченого аграрного чиновника Тараса Висоцького.
Велике Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури (яке в уряді Свириденко очолював Олексій Кулеба) також ліквідується як єдина структура. Замість нього створено два окремі відомства: Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб (ВПО) — очолив Віталій Безгін, та Міністерство з питань відновлення, розвитку інфраструктури та транспорту — очолив Микола Калашник.
Експрем’єр Денис Шмигаль в уряді Корецького зберіг посаду першого віцепрем’єр-міністра — міністра енергетики, що свідчить про пріоритетність енергетичного сектору перед зимовим періодом. Видається, що структура Кабміну стала менш «громіздкою» та більш раціональною і, сподіваємося, більш стабільною та керованою.
МЕНШЕ ІМПУЛЬСИВНОСТІ, БІЛЬШЕ ПЛАНУВАННЯ
Щодо життя пересічних українців, то можна констатувати, що епоха спонтанних покупок в Україні за час повномасштабної війни поступилася місцем періоду раціонального розрахунку. Перш ніж відкрити гаманець чи прикласти картку до термінала, люди дедалі частіше ретельно зважують, як чергова покупка «вдарить» по сімейному бюджету.
Згідно з даними дослідження Deloitte Ukraine «Споживацькі настрої українців у 2025 році», левову частку зароблених коштів, а це 84% місячного бюджету, українці спрямовують на товари та послуги першої потреби. За таких умов рішення про великі чи то «стратегічні» покупки дедалі частіше потребують попереднього планування.
Паралельно зріс і рівень споживчої культури. Українці більше не вірять рекламі на слово, тому для 34% опитаних ключовим аргументом за чи проти покупки є відгуки інших користувачів. Перед придбанням товару люди дедалі частіше не просто шукають потрібну річ, а порівнюють характеристики, ціну та досвід інших покупців.
Особливо ця тенденція помітна в категоріях товарів тривалого користування — електроніки та побутової техніки, які п’ята частина українців купує онлайн (18% українців у 2025 році).
Оскільки такі придбання традиційно потребують більше витрат, покупці звертають увагу не лише на сам товар, а й на зручність його оплати.
Ці зміни у споживчій поведінці відображає й банківська статистика. За оперативними даними НБУ за червень, обсяг кредитів, наданих фізичним особам, з початку лютого до початку липня 2026 року зріс із 350,9 млрд грн до 395,8 млрд грн. Тобто за п’ять місяців портфель кредитів для населення збільшився майже на 45 млрд грн, або майже 13%.
Отже, для українців фінансові інструменти стають не лише способом отримати додатковий ресурс, а й можливістю більш гнучко планувати власні витрати та бюджет.
ПОКУПКИ БЕЗ ШОКУ ДЛЯ ГАМАНЦЯ
Реагуючи на цей запит споживачів, українські банки розвивають зручні цифрові сервіси, покликані задовольнити раціональний розрахунок споживача. Одним із таких інструментів є програма «Легка розстрочка» від Sense Bank, яка дає змогу купувати товари та послуги частинами, не виплачуючи всю суму одразу.
Програма орієнтована на власників кредитних карток банку та діє у широкій мережі магазинів-партнерів. Механіка сервісу максимально спрощена: покупець обирає товар в офлайн-магазині чи на онлайн-майданчику, повідомляє про намір скористатися розстрочкою або обирає цей спосіб оплати на сайті, після чого підтверджує операцію одним кліком у застосунку Sense SuperApp.
Ключові умови легкої розстрочки від Сенс Банку:
● Термін: від 3 до 24 місяців.
● Реальна річна ставка: 0,01%.
● Сума покупки: від 500 грн до максимально можливих 400 тисяч грн.
● Перший внесок: 0 грн (оформлення відбувається без початкових платежів).
Наприклад, у разі придбання товару вартістю 6 000 грн терміном на 6 місяців щомісячний платіж становить рівно 1 000,03 грн. Отже, вартість покупки, по суті, розподіляється на пів року, що дозволяє уникнути різкого навантаження на сімейний бюджет.
Скористатися послугою можна з наявними кредитними картками банку, а також з новими картками Sense, ВИГОДА, Red 2.0, Red Cash, АТБ та Caméléon.
Однак є важливий нюанс: умови програми поширюються виключно на покупки за кредитні кошти. Якщо на картці є власні гроші клієнта, які повністю покривають вартість товару, розстрочка не активується.
Банк був зареєстрований Національним банком України 24 березня 1993 року за реєстраційним номером 158. Його поточна банківська ліцензія № 61 була повторно видана 5 жовтня 2011 року.
Підготувала Галина Тибінь
Реклама, згідно з пунктом 3 статті 9 Закону України №270/96-ВР від 03.07.1996 і Закону України №2849-IX від 31.03.2023