Які цифрові проєкти були реалізовані МОЗ упродовж року, що минає
Електронні медичні сервіси стали невід’ємною складовою життя українців. Онлайн-направлення та рецепти, віддалені консультації з лікарями, лікарняні листки – сьогодні все це доступно, не виходячи з дому.
На державному рівні цифровізація сприяє ефективному управлінню процесами, веденню обліку та контролю, оперативному реагуванню на нагальні потреби та запобіганню корупції.
Електронна трансформація української медицини триває вже понад 6 років, з кожним кроком впроваджуючи все більше корисних та зручних рішень.
Щоб оцінити, багато це чи мало, варто зазначити, що розвинені країни проходили цей шлях приблизно 15 років.
Цифрова медицина України має своє “обличчя” та ім’я. Вона називається eHealth (часто її плутають з ЕСОЗ). Насправді ЕСОЗ (Електронна система охорони здоров’я) є лише однією із складових екосистеми eHealth.
Отже, ЕСОЗ – це ключова інформаційно-комунікаційна система. Вона містить медичні дані про стан здоров’я 35 мільйонів українців та об’єднує більшість медичних закладів і аптек країни в єдиний медичний простір. Саме завдяки ЕСОЗ пацієнти мають доступ до таких цифрових сервісів, як е-рецепти, е-направлення, медичні висновки та інші.
Завдяки цифровим проєктам, реалізованим в ЕСОЗ протягом 2023 року, на сьогодні можливо:
-
придбати рецептурні медикаменти за електронним рецептом від лікаря;
-
отримати імуносупресивні, знеболювальні препарати, а також тест-смужки для глюкометрів за е-рецептом у рамках програми відшкодування;
-
сформувати COVID-сертифікати для пацієнтів, які пройшли вакцинацію за кордоном, та інші.
В Електронній системі охорони здоров’я було впроваджено функціонал обліку реабілітаційних втручань. Внесено понад мільйон записів (з використанням МКФ) щодо проведення реабілітації для 125 тисяч пацієнтів.
Однак, як зазначалося вище, eHealth включає цілу низку інформаційних систем, реєстрів та цифрових продуктів.
Минулого року було запущено пілотний проєкт електронної системи управління запасами медикаментів та медичних виробів «e-Stock».
Також було розроблено нові модулі системи «MedData» (ресурс, що дозволяє відстежувати потреби та залишки лікарських засобів), зокрема – модуль «Гуманітарна допомога», «Вакцинація» та «Облік».
У 2023 році було запроваджено Електронну систему епідеміологічного нагляду (ЕСЕН) та розширено її функціональні можливості.
Цифрові інструменти дозволяють ефективно збирати кошти та розподіляти їх на потреби охорони здоров’я. В рамках UNITED24 вже зібрано понад 1,5 млрд грн та закуплено 13 броньованих евакуаційних автомобілів, 191 машину швидкої допомоги, необхідне обладнання та медичні вироби. Також було відновлено два медичні заклади.
Окрім того, розпочато цифровізацію військово-лікарських комісій. Наша команда долучилася до впровадження електронної черги, електронного документообігу, що забезпечує обмін документами між медичними установами, військовими частинами та центрами комплектування.
У 2023 році на новий рівень вийшло впровадження телемедицини в Україні. Було затверджено стратегію розвитку та законодавчі зміни, інтегровано гуманітарні телемедичні рішення в заклади охорони здоров’я, зокрема щодо вибухово-вогнепальних, опікових травм, використання пристроїв віртуальної присутності, віртуальних операційних, віддаленої діагностики стану плода та інших напрямків.
Ми продовжуємо працювати над модернізацією державних реєстрів, впроваджуємо нові системи та реєстри у сфері охорони здоров’я на базі «Дія.Engine».
У наступному році МОЗ планує працювати над ще більшою кількістю цифрових проєктів.
Отже, попереду ще багато нового!
Марія Карчевич, заступниця міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку
* Погляд автора може відрізнятися від позиції агентства