Юрист радить заздалегідь накопичувати підтвердження, що обґрунтовують вагомість обставин небуття.
Укриття / © Associated Press
Українське законодавство не надає права роботодавцеві змушувати співробітників відпрацьовувати час, що минув в укритті під час повітряної тривоги. Однак цей період необов’язково підлягає оплаті, якщо інше не обумовлено внутрішніми документами установи.
Про це в розмові з «РБК-Україна» повідомив адвокат Євген Буліменко.
За його твердженням, роботодавець не має права в односторонньому порядку вимагати від працівника відшкодувати години, проведені в укритті під час повітряної тривоги, шляхом продовження робочого дня або роботи у вихідні.
Юрист підкреслив, що перебування особи в укритті під час сигналу повітряної тривоги пов’язане із забезпеченням її безпеки, тому примушувати працівника відпрацьовувати цей час закон не дозволяє.
Водночас роботодавець також не зобов’язаний оплачувати години, коли працівник не виконував свої професійні обов’язки через перебування в укритті, якщо інший порядок не встановлений колективним договором або внутрішніми правилами підприємства.
Як має оформлюватися відсутність працівника
Євген Буліменко роз’яснив, що неявка співробітника на робочому місці під час повітряної тривоги має бути належним чином задокументована.
За його словами, роботодавець складає спеціальний акт безпосередньо в день неявки працівника. Саме цей документ є офіційною підставою для обліку робочого часу в період повітряної тривоги.
Чи можуть звільнити за прогул
Адвокат звернув увагу, що законодавство під час воєнного стану містить особливі гарантії для співробітників, які працюють на територіях активних бойових дій. Для них неявка на роботу через безпекову ситуацію вважається вагомою причиною.
Натомість для працівників у Києві та інших регіонах, які не належать до територій активних бойових дій, автоматичного захисту від звільнення немає.
Буліменко нагадав, що для визначення статусу територій використовується офіційний Перелік, затверджений наказом Міністерства розвитку громад і територій України від 28 лютого 2025 року №376.
Водночас він підкреслив, що навіть статус «території можливих бойових дій» не поширює на працівників спеціальну норму, яка забороняє звільнення за неявку на роботу. Тому роботодавець формально може ініціювати дисциплінарне провадження, якщо вважатиме відсутність працівника прогулом.
Як захистити свої права
Якщо роботодавець оформить прогул або видасть наказ про звільнення, працівник має право оскаржити таке рішення в суді.
Євген Буліменко радить заздалегідь накопичувати підтвердження, що обґрунтовують вагомість причин небуття. Це можуть бути свідчення очевидців, фото- й відеоматеріали, які підтверджують перебування особи в укритті під час повітряної тривоги.
За його словами, саме такі докази можуть стати вирішальними під час судового розгляду суперечки між працівником і роботодавцем.
Нагадаємо, в Україні розірвання трудового договору за ініціативою працівника зазвичай вимагає чотирнадцяти днів додаткової роботи на посаді. Проте чинне законодавство містить перелік вагомих причин і критичних умов, які дозволяють звільнитися з роботи негайно.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати