Європейські країни все частіше посилюють свої оборонні можливості в умовах тривалої війни, розв’язаної Росією проти України, та зростаючої тривоги щодо безпеки всього континенту.
З огляду на загрозу з боку Росії, Європа зміцнює свою оборону / © ТСН.ua
Фінляндія продовжує розвивати одну з найбільших систем цивільного захисту у світі, тоді як Польща восени прийматиме спільні військові тренування за участю військових з Великої Британії та Франції. Обидві ініціативи свідчать про те, що країни Європейського Союзу та НАТО готуються до можливих загроз з боку Росії.
Про це повідомляє видання Il Messaggero.
Понад 5 тисяч сховищ під Гельсінкі
Під столицею Фінляндії розташована одна з наймасштабніших у світі мереж підземних укриттів. За оцінками фінської влади, лише в Гельсінкі налічується близько 5 500 сховищ, здатних одночасно розмістити майже мільйон осіб.
Укриття сконструйовані таким чином, щоб витримувати ракетні удари, вибухи, радіаційне забруднення та інші надзвичайні ситуації. Найбільше з укриттів може вмістити приблизно 11 тисяч осіб. Вони оснащені автономними генераторами, системами вентиляції, запасами води та всім необхідним для тривалого перебування людей під землею.
У мирний час — басейни та спортивні комплекси
Особливістю фінської системи є те, що більшість підземних приміщень щодня функціонують як спортивні центри, басейни, парковки або громадські простори. У разі виникнення небезпеки їх можна швидко переобладнати на повноцінні бомбосховища.
Такий підхід дозволяє постійно підтримувати об’єкти у належному стані та регулярно перевіряти працездатність обладнання.
Представник міського департаменту порятунку підкреслив, що будівництво сховищ у Фінляндії триває безперервно ще з 1939 року, коли країна почала створювати систему цивільної оборони під час Другої світової війни.
Кордон із Росією визначає політику безпеки
Фінляндія має найдовший сухопутний кордон між Росією та країнами НАТО — понад 1 300 кілометрів. Саме тому підготовка населення до можливих криз протягом десятиліть залишається одним із ключових напрямків державної політики.
Після завершення холодної війни багато європейських держав скоротили програми цивільної оборони, проте Гельсінкі продовжив інвестувати в укриття та навчання населення. Влада готується не лише до можливих бойових дій, а й до масштабних відключень електроенергії, перебоїв із постачанням та інших кризових сценаріїв.
Загалом по всій Фінляндії налічується близько 50,5 тисячі укриттів, розрахованих майже на 4,8 мільйона людей. Закон також зобов’язує облаштовувати захисні приміщення у всіх нових великих будівлях.
Польща прийматиме навчання військ Великої Британії та Франції
Посилення оборони стосується не лише цивільного захисту. Восени Польща стане місцем проведення масштабних спільних тренувань за участю військових Великої Британії та Франції.
Про це повідомив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск після саміту Коаліції бажаючих, який відбувся 13 липня в Парижі.
За його словами, навчання мають на меті підготувати країни коаліції до надання реальних гарантій безпеки не тільки Україні, а й усьому регіону.
Коаліція, яку очолюють Велика Британія та Франція, працює над створенням багатонаціонального контингенту, який може бути розгорнутий в Україні після можливого припинення вогню. Водночас Польща вже заявила, що не планує відправляти свої війська безпосередньо на українську територію, але готова забезпечити логістичну підтримку та надати необхідну інфраструктуру.
Осінні маневри мають перевірити, наскільки швидко та ефективно європейські сили зможуть координувати свої дії у разі виникнення нових безпекових викликів.
Європа змінює підхід до власної безпеки
Повномасштабна війна Росії проти України змусила європейські держави переглянути свої підходи до оборони. Якщо раніше основний наголос робився на міжнародних гарантіях безпеки, то сьогодні все більше країн інвестують у захист цивільного населення, модернізацію військ та спільну підготовку союзників.
Фінські бункери та майбутні навчання в Польщі стали черговими прикладами того, як Європа адаптується до нової реальності, в якій питання оборони знову стало одним із головних пріоритетів.
Нагадаємо, Польща не передаватиме Україні нові ракети Patriot. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск наголосив, що Варшава відмовилася від нових постачань ракет.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати