Протягом багатьох років археологи вважали ранніх мешканців Америки всеїдними збирачами, здатними адаптуватися до будь-яких умов. Однак нове масштабне дослідження повністю розвіяло цей міф.
Стародавні люди / © Pixabay
Перші поселенці Америки виявилися вправними мисливцями на гігантських тварин, а не всеїдними збирачами, як раніше вважалося.
Про це повідомляє Earth.com.
Після аналізу решток тварин з Аляски до Південної Америки, археологи встановили, що понад 80% раціону людей льодовикового періоду складали саме мамонти та інші гіганти вагою понад тонну. Це відкриття не тільки пояснює швидке заселення континентів, але й підтверджує, що саме людина винна у зникненні цих тварин.
Дослідження, опубліковане в журналі Science Advances, поклало край багаторічним дебатам серед археологів щодо харчування перших американців. Вчені були розділені на два табори: одні вважали давніх людей всеїдними збирачами, інші — мисливцями на велику здобич.
Для перевірки обох версій, Бен Поттер з Університету Аляски та Джеймс Чаттерс з Університету Макмастера вивчили кісткові рештки тварин зі стоянок трьох найдавніших культур Америки — від Берингії (колишнього сухопутного мосту між Сибіром та Аляскою) до культури Кловіс у Північній Америці та майстрів списів “риб’ячий хвіст” у Південній Америці.
Виявилося, що племена льодовикового періоду по всьому континенту використовували схожу тактику — вони цілеспрямовано полювали на мамонтів та інших гігантських травоїдних. Саме зосередження на великій здобичі, а не спроби адаптуватися до кожної нової екосистеми, дозволило людям блискавично заселити обидва континенти. Однак така стратегія мала й зворотний бік: полювання людей, схоже, дійсно сприяло винищенню давніх гігантів.
Гіганти домінували в меню
Вчені проаналізували 50 давніх стоянок (вісім у Берингії, 25 у Північній Америці та 17 у Південній) і виявили чітку закономірність: на 49 локаціях основу раціону складали тварини вагою понад тонну. За калорійністю вони забезпечували від 83 до 88 відсотків усього м’яса. У Берингії люди харчувалися шерстистими мамонтами, у Північній Америці — колумбійськими мамонтами, а в Південній — гігантськими лінивцями та гомфотеріями (родичами слонів). Дрібна дичина в залишках їжі становила менше одного відсотка.
Скептики часто зазначають, що кістки дрібних тварин зберігаються гірше. Щоб унеможливити цю помилку, дослідники навмисно помножили теоретичну кількість дрібної дичини на сто і перерахували все заново. Навіть за таких умов великі звірі однаково забезпечували понад 98 відсотків їжі.
Ці цифри підтверджує й аналіз кісток 18-місячної дитини культури Кловіс, знайденої в Монтані. Хімічний склад її решток показав, що раціон її матері на 96 відсотків складався саме з м’яса мамонтів та інших гігантів, і лише на 4 відсотки — з дрібних ссавців.
Яке знаряддя використовували мисливці
На давніх стоянках у всіх трьох регіонах археологи знаходять переважно зброю та інструменти для оброблення великих туш: масивні кам’яні наконечники, леза та скребки для шкур. А щоб пробити товсту шкіру гігантів, мисливці використовували атлатлі — спеціальні пристрої для метання списів, які дозволяли запускати їх набагато глибше.
Не менш красномовним є і те, чого на цих розкопках взагалі немає. Вчені не знайшли жодного жорна для перемелювання насіння або земляних печей, у яких зазвичай готували коріння і рослини. Так само серед знарядь немає рибальських гачків, гарпунів або грузил для сіток, що свідчить про повну байдужість тогочасних людей до риболовлі.
Докази ретельного планування
Кам’яна кладка також свідчить про ретельне планування полювання. Вістря мисливці заточували доти, доки вони не ставали занадто короткими для використання, а майстри-інструментальники переносили високоякісний камінь на вражаючі відстані від його джерела.
На центральних Великих рівнинах цілі набори інструментів подолали відстань до 370 миль (приблизно 595 кілометрів), а один екземпляр подолав приблизно 930 миль (близько 1496 кілометрів).
Перевезення такої кількості каміння має сенс лише для людей, які постійно перебувають у русі та заздалегідь готуються до здобичі, яку вони очікують зустріти будь-де. Універсал, який картографує невелику територію, не мав би сенсу запасатися таким спорядженням.
Слідом за велетнями через континенти
Ставка на полювання на гігантів виявилася надзвичайно успішною стратегією. Мамонти та гігантські лінивці мешкали в найрізноманітніших природних зонах — від тундри до тропічних саван. Мисливцям не доводилося щоразу вивчати особливості нової екосистеми, рослинність чи дрібну дичину. Їм достатньо було добре знати звички великих звірів. Завдяки цьому люди розселилися на двох континентах усього за кілька століть, скрізь використовуючи майже однакові інструменти. Навіть коли на південь від Панами мамонти зникли, племена просто переключилися на місцевих гігантських лінивців і родичів слонів.
Вчені описують цих людей як універсалів щодо територій, але суворих спеціалістів щодо їжі.
Проте така пристрасть до великої здобичі мала сумні наслідки. У кожному регіоні гігантські тварини вимирали невдовзі після появи людини. Шерстисті мамонти зникли близько 13400 років тому, колумбійські — на 600 років пізніше, а мегафауна Південної Америки вимерла приблизно 11600 років тому.
Дослідники знайшли сліди полювання людини на більшість видів великих ссавців, які тоді назавжди зникли з лиця Землі. Оскільки ці велетні суттєво впливали на ландшафт і рослинність, їхнє зникнення зруйнувало цілі харчові ланцюги. Науковці не стверджують, що люди були єдиною причиною вимирання, адже тоді відбувалася і зміна клімату, проте заперечувати людський фактор тепер складно.
Щойно гіганти зникли, тогочасні однорідні культури миттєво розпалися на окремі регіональні традиції. Людям нарешті довелося пристосовуватися до місцевих умов: одні племена стали мисливцями на бізонів, інші почали вистежувати північних оленів, а на півдні переключилися на гуанако. Тобто універсалами, якими їх тривалий час вважали археологи, давні американці стали лише тоді, коли для них просто не залишилося великої здобичі.
Цей масштабний аналіз об’єднав історію заселення обох континентів і спонукав наукову спільноту шукати відповідь на нове запитання: як саме жага перших людей до полювання на гігантів змінила довкілля всієї планети.
Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати