Угорщина планує розсекретити архіви комуністичних інформаторів. Відповідний законопроект уряд подав у середу.
Петер Мадяр / © Associated Press
Угорщина готується опублікувати списки інформаторів часів комунізму. Урядом було внесено відповідний законопроект у середу.
Про це повідомляє видання Bloomberg.
Ця ініціатива з’явилася через 37 років після краху комуністичних режимів у Східній Європі. На відміну від багатьох колишніх країн радянського блоку, Угорщина після переходу до демократії так і не надала широкого доступу до архівів інформаторів.
Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр зазначив, що це історичний обов’язок держави.
“Ми віддаємо борг, який накопичувався десятиліттями”, — написав він у соціальних мережах.
Документи мають бути оприлюднені до 23 жовтня — 70-ї річниці Угорського повстання 1956 року проти радянського панування.
Незважаючи на те, що багато людей, згаданих у цих документах, ймовірно, вже померли, а частина матеріалів могла бути втрачена з архівів, цю ініціативу розглядають як символічний крок. Вона має пролити світло на мережу інформаторів комуністичної доби та осіб, які ними керували.
Деякі з цих осіб після зміни політичного ладу могли зберегти свій вплив і стати частиною нової політичної та економічної еліти.
Законопроект також передбачає створення незалежного комітету. До нього увійдуть нинішні співробітники розвідки, незалежні історики та архівісти. Вони визначатимуть, які документи можуть залишатися під грифом секретності.
Водночас критерії для збереження конфіденційності стануть суворішими. Якщо раніше підставою для засекречення могли бути побоювання щодо зовнішніх зв’язків Угорщини, то відтепер це стосуватиметься лише документів, які можуть зашкодити відносинам з ЄС, Європейською економічною зоною або країнами НАТО.
Це означає, що Росію більше не можна буде використовувати як аргумент для збереження документів у таємниці.
Нагадаємо, минулого тижня Петер Мадяр особисто сприяв вилученню пункту про прискорений вступ України з фінальної декларації саміту Євросоюзу. За його словами, видалення цієї важливої фрази виявилося непростим завданням через опір інших європейських лідерів, але забезпечило згоду всіх учасників.
Тоді ж керівник угорського уряду публічно висловив значні сумніви щодо необхідності якнайшвидшого відкриття решти переговорних кластерів з Києвом. Свій скептицизм він пояснив виключно процедурними причинами та небажанням подавати негативний сигнал державам Західних Балкан, які роками чекають на членство в Європі.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати