“А як там прихильники Булгакова?”: Українці дискутують про культуру “поза політикою” після нападу на Лавру

За два дні Росія завдала удару по численним культурним та історичним пам’яткам України.

Зміст

1. Де прихильники Булгакова?
2. Не Булгаков запускає ракети — прибічники “поза політикою”
3. Демонтаж пам’ятника Булгакову у Києві
4. Суперечлива реакція українців на рішення про демонтаж
5. Атака РФ по Лаврі та інших культурних об’єктах України

У мережі розгорілася дискусія після того, як Росія атакувала Києво-Печерську лавру. Користувачі Threads активно обговорюють тезу про те, що культура не може існувати поза політикою, згадуючи демонтаж пам’ятника російському письменнику Михайлу Булгакову. Проте інша частина користувачів виступає проти, чітко розмежовуючи політику та культуру.

ТСН.ua зібрав реакції та думки користувачів щодо цього питання.

Де прихильники Булгакова?

Користувачі соцмереж звернулися до тих, хто ще недавно висловлював обурення з приводу демонтажу пам’ятника Михайлу Булгакову на Андріївському узвозі. Їх запитують, чи нададуть вони допомогу у відновленні культурних об’єктів України, що постраждали від російських ударів, серед яких – Києво-Печерська лавра, кіностудія Довженка, Мистецький арсенал, органний зал у Дніпрі.

• Припустимо, що РФ завдала удару по українській культурній спадщині як акт помсти за пам’ятник Булгакову. Або це просто збіг обставин, що відповідає їхній логіці. Питання таке: чи докладуть ті, хто так обурювався знесенням пам’ятника Булгакову, хоча б аналогічних зусиль для допомоги у відновленні постраждалих об’єктів?

• Де захисники Булгакова, коли Росія зруйнувала кіностудію Довженка, Лавру, яка старша за саму Московію, Музей Чорнобиля, артгалерею у Харкові? “Україна у вогні”.

• Тому що з якогось чорта вони переймаються за росіянофіла, а не за умовного Довженка. Вам потрібно пояснити історію України від 1569 року?

• Дочекаємося дописів про Лавру, Арсенал та Довженка від захисників Булгакова?

• А що скажуть любителі Булгакова про Лавру?

Не Булгаков запускає ракети — прибічники “поза політикою”

Інша частина користувачів відповіла на закиди, стверджуючи, що культура може існувати поза політичними процесами в країні. Вони аргументують це тим, що “не Булгаков запускає ракети”, і що слід “жити теперішнім”, а не “дивитися у минуле”.

• Ахахаххаа бл*ть, де логіка в цьому висері? Булгаков до чого тут?

• Булгаков – геній. Ти – рогулиця. Не Булгаков запускає ракети. Він був проти таких режимів, як зараз у Росії. Якби ти читала його, зрозуміла б. Але ти рогулиця, і тобі складно читати й розуміти. Чому Булкіна, а не Паляницина? Незрозуміло.

• Та байдуже, що там було, 21 століття, навіщо дивитися у минуле і брати приклад з макак, які жили 4 століття тому… у них навіть електроенергії не було…

• То що, Булгаков спрямовує дрони та ракети? Я щось розгубилася, не слідкую за логікою, бо думала, то росіяни, які нині живі, це роблять, чи ні?

• Шановна, ваш Булгаков і Довженко увійшли в історію як антагоністи, якщо ви не знали)).

Демонтаж пам’ятника Булгакову у Києві

На початку червня у Києві демонтували пам’ятник російському та радянському письменникові Михайлу Булгакову. Монумент був розташований на Андріївському узвозі. Рішення про його демонтаж Київрада ухвалила пів року тому – у грудні 2025-го. Після демонтажу скульптуру передали на зберігання спадкоємиці скульптора Миколи Рапая.

Варто додати, що у квітні 2024 року Український інститут національної пам’яті визнав Булгакова символом російської імперської політики, тому пам’ятник у Києві підлягав демонтажу в рамках процесу декомунізації культурного простору. Його було встановлено біля музею на Андріївському узвозі у 2007 році.

Суперечлива реакція українців на рішення про демонтаж

Одразу після цієї новини в мережі виникла суперечка: одні користувачі вітали це рішення, інші – висловлювали обурення. Серед тих, хто розкритикував знесення монумента, був український підприємець, меценат і письменник Гарік Корогодський. Він назвав це актом “вандалізму” і зізнався, що йому “соромно”.

Також не підтримав демонтаж колишній радник президента, відомий політик Арестович. Він назвав це “варварством” проти світової культури і погрожував чинній владі.

“Демонтаж пам’ятника Булгакову – ще один цвях у скарбничку лицемірної дурниці. Для західної інтелектуальної та культурної спільноти Михайло Булгаков – це передусім автор шедевра “Майстер і Маргарита…”. Тому Кличко та інші українські політики, які займаються подібним популізмом, роблять стратегічну помилку. Вони гадають, що Захід цього не помітить за шумом війни. Помітять. І коли війна закінчиться, ця “культурна бусифікація” та війна з письменником, якого в Берліні вважають генієм, стане ще одним вагомим пунктом у тому “відкладеному рахунку”, який Захід пред’явить українським елітам”, – гнівно написав Арестович.

Водночас журналіст “Радіо Свобода” та військовослужбовець Сил оборони України Олександр Янковський назвав це завершенням цілої історичної епохи і запевнив, що він не “оплакуватиме” пам’ятник російському письменникові.

“Хоча насправді він був частиною тієї системи і, можливо, навіть одним з улюблених письменників Сталіна. Я, очевидно, не з тих людей, які оплакуватимуть пам’ятник Булгакову, це вже історія. Ті його твори про Київ зображували насправді інший, не український Київ”, – зазначив військовослужбовець, додавши, що сучасна Україна має достатньо власних культурних та історичних діячів для наслідування.

Атака РФ по Лаврі та інших культурних об’єктах України

Напередодні, 15 червня, Росія здійснила масований удар по Києву та інших містах України. Під прицілом опинилася релігійна та культурна спадщина: Києво-Печерська лавра, кіностудія Довженка, музеї та інші історичні об’єкти. Внаслідок атаки на Лавру було пошкоджено щонайменше п’ять об’єктів святині. Зокрема, найбільших руйнувань зазнав Успенський собор, верхня частина якого була охоплена вогнем.

Також пожежа охопила будівлю Національного культурно-мистецького та музейного комплексу “Мистецький арсенал”. Площа пожежі сягала 1000 кв. м.

Окрім собору, під ударом ворога була вежа Кушника. Російський “Шахед” влучив у верхню частину нещодавно відреставрованої споруди. Внаслідок атаки серйозно постраждали іконостас, розписи та фрески. Вежа Івана Кушника є історичною оборонною кам’яною вежею XVII-XVIII століть і входить до архітектурного комплексу Києво-Печерської лаври.

Внаслідок терору росіян серйозно постраждала також територія Національної кіностудії імені Олександра Довженка. Гендиректор Андрій Дончик в ефірі “Сніданку з 1+1” розповів про серйозну втрату для кіностудії та української культури загалом. Через удар було повністю знищено унікальну колекцію з близько 100 тисяч костюмів і майже трьох мільйонів предметів реквізиту, які десятиліттями використовували для зйомок і вистав. Зокрема, згоріло історичне вбрання з культових українських стрічок “Тіні забутих предків” та “Пропала грамота”.

Під прицілом ворога опинився Будинок органної та камерної музики. Там російський удар пошкодив орган. Наразі невідомо, чи вдасться його відновити.

А 14 червня російський дрон влучив у художній музей у Харкові. Через атаку спалахнув дах закладу культури, а в сусідніх офісних будівлях вилетіли шибки. Рятувальники та фахівці Департаменту надзвичайних ситуацій оперативно спустили картини до укриття, щоб врятувати експонати.

Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати