Міжнародний колектив науковців провів аналіз відомостей від десятків тисяч осіб та зафіксував, що соціальна нерівність, бідність та дискримінація значно прискорюють біологічні процеси старіння організму.
Науковці встановили разючий вплив бідності на зношування ДНК / © unsplash.com
Міжнародна команда дослідників з Інституту розвитку людини Товариства Макса Планка у Берліні спільно з колегами з Колумбійського університету завершили масштабне вивчення впливу соціального статусу на біологічний вік індивіда. Експерти опрацювали медичні дані близько 66000 пацієнтів з 23 держав світу, аби визначити точний зв’язок між фінансовими труднощами та прискореним зношенням тіла.
Про це повідомляє Earth.com.
Епігенетичні годинники та соціальна нерівність
Науковці відстежують біологічний вік за допомогою спеціальних епігенетичних годинників, які фіксують хімічні модифікації на молекулах ДНК протягом життя. Зразок крові пацієнта вноситься до відповідного розрахунку, що визначає фактичний вік тіла, який може суттєво перевищувати дату народження.
Перші версії таких алгоритмів розроблялися виключно для визначення календарного віку людини і ніколи не враховували загальний стан здоров’я. Натомість інструменти другого та третього поколінь, такі як GrimAge або DunedinPACE, вже навчилися визначати безпосередню швидкість старіння внутрішніх систем організму.
Сучасні моделі чітко продемонстрували, що особи з низьким рівнем доходу та освіти старіють значно швидше за своїх заможних ровесників. Команда дослідників об’єднала результати 140 різних наукових робіт, аби підтвердити цю тенденцію серед учасників віком від народження до 80 років.
Вплив бідності в дитинстві та расова дискримінація
Новітні алгоритми зафіксували прискорені темпи старіння у дітей з малозабезпечених сімей на основі аналізів слини та крові. Ці ранні негативні наслідки зберігаються протягом життя, тому дорослі з бідних родин демонструють гірші біологічні показники навіть через багато років.
Науковці також порівняли різні расові та етнічні спільноти у Сполучених Штатах Америки, використовуючи сучасні годинники здоров’я. Дослідження підтвердило, що темношкірі учасники експерименту старіли значно швидше порівняно з білими пацієнтами абсолютно однакового календарного віку.
Експерти пояснюють цю прикру закономірність наслідками тривалого стресу, обмеженим доступом до медичної допомоги та постійною соціальною нерівністю. За словами дослідників, ця різниця жодним чином не пов’язана з генетикою чи спадковими особливостями організму.
Практичне застосування та перспективи досліджень
Розуміння принципів функціонування цих біологічних годинників повністю змінює підхід до майбутніх медичних досліджень. Науковці тепер можуть використовувати ці інструменти для перевірки того, чи залишають державні соціальні програми реальний позитивний слід в організмі людини.
Під час одного з випробувань дорослі пацієнти зменшували споживання калорій протягом 2 років, що дозволило успішно уповільнити темпи їхнього старіння. Це дає системі охорони здоров’я надію на те, що відповідна політика допоможе збільшити тривалість життя вразливих верств населення.
Важливим обмеженням цього наукового проєкту є те, що більшість проаналізованих даних надійшла виключно з розвинених країн. Наступним значним кроком для лікарів стане розробка універсальних інструментів вимірювання, які ефективно функціонуватимуть для всіх регіонів планети.
Нагадаємо, старіння часто сприймають як поступове «вимикання» тіла: зменшення енергії, погіршення пам’яті, більше обмежень. Однак наука пропонує іншу перспективу, і багато уявлень про вік не витримують перевірки фактами. І найголовніше — те, як ми старіємо, значною мірою залежить не лише від біології, а й від стилю життя, звичок і навіть ставлення до самого процесу.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати