Зміни в лікарнях: новації та покарання за порушення

У парламенті пояснили, як планують боротися з поборами в медичних установах.

В Україні вирішили спробувати протидіяти поборам у лікарнях — у парламенті днями зареєстрували законопроєкт № 15298, ініціатори якого пропонують карати ув’язненням до 6 років тих, хто незаконно вимагатиме від пацієнтів сплатити певні суми у вигляді благодійних платежів або пожертв.

Станом на зараз цей законопроєкт вже надано для ознайомлення народним обранцям.

Один з його ініціаторів, нардеп Андрій Клочко, про причини появи законопроєкту повідомив у коментарі для ТСН.ua таке: «Я підтримав цей законопроєкт, оскільки проблема незаконних поборів у державних та комунальних медичних закладах, на жаль, справді існує. Звісно, не всюди, але це й не поодинокі випадки. Тому можна говорити про системну проблему, і багато хто знає про це з власного досвіду або досвіду своїх рідних».

До цього він додав: «Нерідко людина звертається до медичного закладу, іноді навіть офіційно оплачує певні послуги, а потім чує, що потрібно додатково придбати ліки, анестезію чи перев’язувальні матеріали. Такі ситуації траплялися і з моїми рідними та друзями. Але коли починаєш розбиратися, виявляється, що ці препарати або матеріали є в наявності й покриваються державою. Отже, якщо медична послуга гарантована державою, чому пацієнт повинен платити за неї вдруге?»

Підсумовуючи, він додав: «Особливо цинічно, коли такі вимоги висувають людині у стані стресу — коли вона переживає за своє здоров’я або здоров’я близьких і готова віддати останнє, щоб отримати необхідне лікування. Тому цей законопроєкт важливий не лише як зміна до Кримінального кодексу, як покарання. Сам факт його реєстрації й суспільного обговорення вже є сигналом: право пацієнта на безоплатну медичну допомогу має бути реальним, а не декларативним. І кожен, хто намагається взяти з людини кошти за те, що держава вже гарантує та оплачує, має усвідомлювати невідворотність відповідальності за такі дії».

Оплата послуг у лікарнях: що каже експерт

Своєю чергою, аналітик, який знається зокрема і на питаннях медичної структури, провідний фахівець громадської організації «Експертно-аналітичний центр «Медичний конструктор» Владислав Смірнов в коментарі для ТСН.ua висловив власну думку, що спроби боротися з незаконними благодійними внесками можуть мати інший бік.

«З огляду на те, що бюджет на медицину якщо і зростає незначно, то все одно не задовольняє потреб. З кожним роком фактично бюджет на медицину зменшується, лікарням менше дістається грошей. Їх, грошей, потрібно як мінімум утричі більше на мережу закладів, яка існує», — каже Владислав Смірнов.

Він наводить приклад, коли у лікарні пацієнту роблять операцію, але виділених державою грошей на це не вистачає — на витратні матеріали, на експлуатацію медобладнання та інше.

«Зрозуміло, що трохи грошима допомагають органи місцевого самоврядування, але, умовно кажучи, на медичну начинку, на діагностику, грошей, які виділяються державою — їх не вистачає. Це означає, що лікарні постійно перебувають у стані недофінансування, через що і шукають інші джерела надходження коштів, створюють лікарняні каси», — каже експерт.

При цьому зауважує, що через таку політику витрати перекладаються часто на гаманці пацієнтів.

Та висловлює таку власну думку про те, чому цей законопроєкт міг з’явитися зараз: «Для того, щоб зараз «згасити» невдоволення пацієнтів, було вирішено зробити «нагоняй» за допомогою посилення відповідальності за вимагання незаконних внесків. Щоб лікарні стали більш «слухняними», щоб менше виступали проти того, що занижується фінансування, що збільшуються вимоги до лікарів. Замість того, щоб дофінансувати галузь, йдуть найпростішим шляхом — через силову вертикаль хочуть показати ефективність державної машини».

Своєю чергою у МОЗ України кажуть про зовсім інші причини появи відповідного законопроєкту, який був ініційований не цим відомством.

Резюмуючи, Смірнов зауважує, що у разі ухвалення законопроєкту виникне досить тонка межа між тим, чи змусили пацієнта робити благодійний внесок, чи він сам виявив бажання допомогти лікарні. Остання обставина не є правопорушенням з точки зору закону.

За його словами, якщо держава просто заборонить лікарям просити гроші, але не профінансує послугу повністю, це буде не реформа, а перекладання провини.

«Пацієнта треба захистити від примусу, але лікаря не можна робити крайнім за дефіцит, який створила сама медична система», — висловлює свою думку Владислав Смірнов.

Оплата лікування: у МОЗ роз’яснили деталі

Свою позицію щодо появи такого законопроєкту висловили і у міністерстві охорони здоров’я України. Деталі в коментарі для ТСН.ua розповів заступник очільника відомства Євген Гончар.

«Хоча МОЗ України не є суб’єктом законодавчої ініціативи, треба зазначити, що насправді ми, міністерство, свого часу були запрошені на обговорення таких ініціатив. Вони відбувалися на базі профільного комітету Верховної Ради за участі в тому числі правоохоронних органів. Зокрема і національної поліції», — повідомив нам Євген Гончар.

«Під час цих обговорень представники національної поліції надали певну інформацію щодо тих порушень, які вони фіксують. Зокрема ці порушення стосувалися вимагання коштів за операції по встановленню штучного кришталика, за операції з ендопротезування. Йдеться не про якусь саме добровільність, не про добровільні внески, а саме про вимагання. Одним з нарікань органів поліції було те, що існуюча редакція статті 184 Кримінального кодексу не дозволяє по факту здійснювати ефективне розслідування цих справ. Тому було запропоновано створити законопроєкт, який має на меті посилити відповідальність. Це, своєю чергою, дасть поліції можливість розслідувати такі справи з відповідними заходами документування злочинів. Тобто процес буде ефективнішим. Вони напрацювали редакцію, вона є для нас зрозумілою і вона дійсно уточнює питання незаконної вимоги. Мені здається, що санкції статті є логічними», — зазначає заступник міністра.

При цьому Євген Гончар додає: «Хочу звернути увагу на кілька речей. Практика незаконних вимог про оплату — вона не є усюдисущою в системі охорони здоров’я. Насправді, за експертними оцінками, вона (практика) складає незначний відсоток серед лікарів. Але існування такої, хоч і невеликої, кількості загалом суттєво підриває довіру до всієї системи охорони здоров’я і до інших лікарів, які працюють доброчесно. Тому законодавча ініціатива має на меті профілактику та покарання того незначного відсотку, який порушує законодавство. Це важлива теза. Я бачив коментарі у соцмережах. Як лікар, я негативно поставився до цього. Я не вважаю, що всі лікарі або більшість займаються здирництвом».

Крім цього, за словами Гончара, є другий момент, на якому він вважає за потрібне акцентувати увагу.

«Здирництво призводить до того, що частина людей відмовляються від лікування. Наприклад, звертається пацієнт, якому необхідно зробити ендопротезування, а йому кажуть, що необхідно заплатити 100-200 тисяч гривень. А замінити кришталик, наприклад, 30 тисяч гривень. Для людини похилого віку це кілька пенсій, щоб повернути собі можливість бачити. Ви розумієте, яка кількість людей зараз перебувають у скрутному фінансовому становищі? Люди або відмовляються, або переносять лікування. На моє переконання, ця редакція законопроєкту має на меті профілактику таких кричущих випадків. Які, на жаль, ми бачимо», — каже заступник міністра.

Крім того, безпосередньо щодо так званих благодійних внесків, він висловився так: «Якщо хтось у когось вимагає благодійні внески — це оксюморон. Друге: наразі є доволі ліберальне законодавство щодо можливості надання платних послуг. Є відповідна постанова Кабінету Міністрів України № 781 від 5 липня 2024 року, яка передбачає можливість, наприклад, оплатити послугу за покращене перебування у медзакладі, за покращене харчування, за послуги, які є поза програмою медичних гарантій. Є медзаклади, які активно користуються цією постановою, вони легалізували такі доходи і кількість таких закладів збільшується. Наприклад, якщо пацієнт хоче, щоб операцію зробив конкретний хірург, але у лікаря інший графік, то це можна оплатити. Ми бачимо, що деякі лікарні це впроваджують. Але є інші заклади охорони здоров’я, які не вважають за доцільне це впроваджувати, а вважають за доцільне плату готівкою. Тобто, якщо надання послуги надається платно, якщо пацієнт вніс кошти на рахунок закладу, то це легальні кошти, і на цю ситуацію не поширюється дія 184 статті ККУ у тій редакції, яка пропонується».

Резюмуючи, він каже, що якщо є вимагання внести кошти, тим більше — не на рахунок закладу, а на рахунок якоїсь афілійованої організації — це все не є законним. Тому і толерувати це неприпустимо.

Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати