«Суниця» чи «земляніка»: яке найменування є правильним для улюбленої лісової ягоди? Пояснюємо, чому «земляніка» — це суміш мов та як розрізняти лісову і лугову суницю
Суниця / © pixabay.com
З настанням сезону ягід мовознавці нагадують: в українській літературній мові єдино правильним найменуванням для запашної лісової ягоди є «суниця». Використання слова «земляніка» є калькуванням з російської мови або впливом діалекту.
Про це інформує освітній ресурс «Горох».
Чому саме «суниця» є правильним?
Згідно з інформацією дослідників мови, слово «суниця» має давнє слов’янське походження. Мовознавці пов’язують його з поєднанням префікса sǫ– та кореня nicь («обернений донизу»), що разом означає «в’янути, схилятися додолу». Буквально це перекладається як «поникла, нахилена до землі ягода».
Це найменування цілком відповідає природі рослини, чиї плоди часто приховані під листям низько біля землі. Існує й інша наукова версія, згідно з якою назва походить від давньоіндійського śōṇaḥ — «червоний», або śōṇitam — «кров, смола дерева».
Звідки виникло слово «земляніка»?
Слово «земляніка» увійшло у вжиток під впливом російської мови. Його етимологія також подібна: це поєднання слів «земля» та «никнути» (нахилятися).
Незважаючи на те, що в деяких регіонах України цей варіант використовується тривалий час, у літературній мові, засобах масової інформації, книжках та навчальних текстах він вважається ненормативним. Це також стосується таких діалектних найменувань, як «поземка», «позьомка» та «землянка».
Отже, філологи наголошують: щоб уникнути суміші мов, під час ягідного сезону слід використовувати виключно споконвічний український термін — «суниця».
Нагадаємо, раніше ми писали, як правильно називати постільну білизну і чому варто забути про слово «підодіяльник».
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати