Міська влада має намір звести 239 нових бомбосховищ та перше радіаційне укриття.
ТСН перевірила укриття у Києві
На п’ятому році повномасштабної війни ситуація з об’єктами цивільного захисту в Україні залишається неоднозначною. За офіційними даними Офісу Омбудсмена, колосальні 93% захисних споруд по всій країні досі мають суттєві недоліки. Водночас у столиці ситуація поступово починає поліпшуватися.
У відповідь на офіційний запит ТСН міська влада столиці озвучила масштабні плани: лише цього року в Києві планують спорудити 239 нових сховищ, за два наступні роки — капітально відновити ще 137 об’єктів, а також звести абсолютно нове, надсучасне сховище на випадок радіаційної небезпеки. Загалом по всьому Києву наразі налічується близько 4,5 тисяч захисних споруд — від занедбаних підвалів до зразкових бункерів.
Де саме киянам буде найбезпечніше сховатися під час повітряних атак — з’ясовував кореспондент ТСН Дмитро Фурдак.
У Києві про укриття повідомляють у громадському транспорті
Столична інспекція ТСН розпочалася безпосередньо з комунального громадського транспорту. Вже кілька років поспіль під час руху в київських трамваях та автобусах на кожній зупинці голосно оголошують офіційні адреси найближчих захисних споруд, аби пасажири у разі раптової небезпеки чітко знали, куди їм прямувати.
На одній із зупинок інформатор чітко повідомив: «Найближче укриття — вулиця Кирилівська, 85/87-А». Однак, вийшовши на вулицю, журналісти виявили проблему — на самій зупинці відсутні будь-які візуальні вказівники чи інформаційні таблички. Визначати точний напрямок руху довелося виключно за допомогою онлайн-навігатора у смартфоні. Бомбосховище вдалося відшукати за дві хвилини у підземному паркінгу нової житлової багатоповерхівки — умови тут виявилися достатньо комфортними та придатними для перебування людей.
Наступна точка перевірки — зупинка «Проспект Степана Бандери». Голос у транспорті направив інспекцію за адресою Кирилівська, 121/2. Тут захисна споруда розташована у старому радянському будинку з атмосферними балконами. Умови в цьому підвалі виявилися значно скромнішими, у повітрі відчувався стійкий запах смаженого м’яса з сусідніх квартир, проте тут є базові лавки, робочий санвузол та підведені комунікації, тож перечекати атаку «Шахедів» чи ракет цілком можливо.
Який вигляд мають відремонтовані укриття
Після цього знімальна група вирушила до району Києва, який найбільше постраждав від масованого російського обстрілу на початку червня. Для оперативного пошуку бомбосховищ журналісти використовували офіційні інтерактивні карти, які наразі інтегровані в додатки «Київ Цифровий» та «Дія».
Першим об’єктом у цій зоні стало укриття в одній із початкових шкіл. Оскільки під час кожної повітряної тривоги навчання для дітей не зупиняється, а триває безпосередньо під землею, на облаштування таких споруд виділяються значні кошти як із державного, так і з місцевого бюджетів. Результат інспекції — відмінний: наявне стабільне освітлення, запаси води, меблі та паролі від безкоштовного швидкісного Wi-Fi. У сусідньому дитячому садочку підземні кімнати обладнали навіть телевізорами для малечі. Важливо, що сюди під час тривоги цілодобово має доступ кожен охочий — вхідні двері обладнані сучасною системою, яка відчиняється автоматично після ввімкнення сирени.
Лариса Федорівна Денисюк, керівниця закладу: «Ну серйозно — коли тривога, воно відчиняється автоматично. Отакий розвиток цивілізації у нас працює десь місяці три мабуть. Світ дійсно не стоїть на місці».
Справжня інженерна еволюція зафіксована і в звичайній 16-поверхівці радянської доби. Прямо під під’їздом облаштовано вхід до бомбосховища, куди мешканці потрапляють, просто набравши секретну комбінацію цифр на кодовому замку. Всередині укриття привели до ладу — стіни вкриті свіжою фарбою, встановлені автентичні дерев’яні стільці зі старого радянського палацу культури, а в коридорах працює сучасне сенсорне освітлення, яке самостійно реагує на рух людини. Проте, як зізнаються самі мешканці будинку, спускаються сюди далеко не всі — частина людей досі принципово ігнорує безпеку, зазначаючи: «Я не хочу туди, в той підвал».
Пастка в укритті: історія виживання під час пожежі
Проте від сильного стресу та непередбачуваних ситуацій не застраховані навіть ті громадяни, які перечікують обстріли у глибоких та добре обладнаних сховищах. Киянин Роман Бобровський провів знімальну групу на згарище місцевого комунального підприємства, куди на початку місяця влучили уламки російської ракети.
Роман Бобровський, житель Києва: «Я тієї нічної атаки в укриття не пішов. Вибіг на двір одразу після потужного вибуху і побачив, що тут такий факел палав, що капець просто! Все навколо було у вогні. А вже вранці дізнався, що люди, які слухняно пішли у комфортне бомбосховище, під час пожежі опинилися у смертельній пастці — масивні вхідні двері просто заклинило від деформації. Люди вранці вибігали звідти і плакали, я вам чесно скажу. Врятувало їх тільки те, що укриття мало обов’язковий другий евакуаційний вихід».
«Катакомби Тома Соєра» на Зодчих та проросла рослина
На жаль, у столиці досі залишаються захисні споруди, які здатні викликати колосальний стрес у людей навіть без ворожих обстрілів. ТСН завітала до скандального підвалу, де понад пів року тому журналістка Ірина Кондрачук разом із представниками Офісу Омбудсмана фіксувала жахливу картину: суцільну темряву, бруд, повну відсутність місць для сидіння та занедбані інженерні мережі, через які двері сховища буквально «пам’ятали ще Сталіна».
Цього разу журналісти повернулися сюди разом із представницею Офісу Уповноваженого ВР з прав людини Ольгою Алтуніною. Результат повторного візиту виявився шокуючим — за шість місяців у підвалі не змінилося абсолютно нічого. Єдине «оновлення» — зелена кімнатна рослина, яка самотужки проросла крізь діру у старій підлозі.
Ольга Алтуніна, представниця Офісу Уповноваженого ВР з прав людини із захисту прав постраждалих від війни: «Окрім цієї рослини, тут абсолютно нічого не змінилося. Тобто відповідальні посадовці дали нам відверто недостовірну інформацію про те, що тут нібито проведені повноцінні ремонтні роботи. Жодного покращення ми не бачимо».
Пояснити ситуацію спробувала головна інженерка житлово-експлуатаційної дільниці (ЖЕК) №4 Наталія Митрофанівна Войтюк. Вона запевнила, що комунальники регулярно перевіряють підвал, проте чітко назвати перелік виконаних за приписами робіт так і не змогла, коротко резюмувавши: «Ну, тут трошки не облаштовано».
Сховище на вулиці Зодчих, 70 дійсно виявилося повною протилежністю попередньому підземеллю. Об’єкт перебуває під охоронною сигналізацією та під час тривоги відчиняється автоматично, а вхід до нього веде прямо зсередини під’їзду. Раніше тут були дуже круті та небезпечні сходи, проте місцева мешканка, пенсіонерка пані Лідія, проявила тверду громадянську позицію: «Хтось тут був із ЖЕКу, і я прямо сказала: зробіть нам нормальний поручень, бо я уб’юся — будете особисто відповідати. То вони швидко прийшли і все зробили».
Всередині бомбосховища створено належні умови: великий чистий простір, лавки, запаси питної води, санвузол та обов’язковий другий вихід, який виводить у сусідній під’їзд. Саме у тому сусідньому під’їзді проживає пенсіонерка Любов Іванівна Суліменко, яка через хворі ноги пересувається виключно на милицях. Жінка зізналася, що за роки війни жодного разу не була в укритті. На прохання журналістів ТСН вона погодилася на унікальний експеримент і, попри нарікання, впевнено та самостійно подолала круті сходи вниз.
Оцінивши облаштоване бомбосховище на тверду оцінку «відмінно», Любов Іванівна так само впевнено піднялася сходами назад нагору. Проте фінал експерименту відверто приголомшив знімальну групу. На зауваження журналіста, що перечекати небезпеку у такому комфортному сховищі значно краще, ніж сидіти у квартирі під загрозою ударів «Шахедів», пенсіонерка твердо відрізала: «Ні! Краще отам, вдома під ковдрою!».
Журналісти наголошують: спускатися під час повітряної тривоги в укриття чи ні — це особистий, суверенний та добровільний вибір кожного дорослого українця. А от щодо посадових осіб, балансоутримувачів та представників комунальних служб закон України є максимально однозначним та суворим. У разі, якщо бомбосховище взагалі відсутнє, перебуває в аварійному стані або виявилося зачиненим під час реальної небезпеки, відповідальні особи за кримінальним кодексом мають понести суворе покарання — від солідного грошового штрафу і аж до 8 років позбавлення волі, якщо недбалість та недоступність сховища призвели до фатальних наслідків чи загибелі людей.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: ЄВРОПА готує ЖОРСТКИЙ удар по РФ?! Князєв здає суддівську мафію! | ТСН 20:00 9 червня
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати