Експерти з екології та синоптики поділилися з ТСН причинами швидшого потепління клімату в Україні порівняно зі світовим, а також розкрили, яке виснажливе літо очікується у 2026 році.
Прогноз погоди на літо в Україні від синоптиків / © pexels.com
Коливання погоди в Україні стають дедалі різкішими: то країну виснажує тривала посуха, то за лічені години міста охоплюють раптові тропічні зливи та потужні штормові вітри.
Чому кліматичні зміни в Україні прогресують значно стрімкіше, ніж у середньому по планеті, яким буде це літо, та які унікальні європейські методи допомагають протистояти спеці, одночасно економлячи на електроенергії – у детальному аналітичному матеріалі від кореспондентки ТСН Ірини Кондрачук.
Причини швидшого потепління в Україні
Останнє десятиліття відзначилося світовими температурними рекордами. Як свідчать дані про нагрівання планети, 2024 рік став першим, коли науковці офіційно зафіксували підвищення глобальної температури на 1,5 градуса вище за середньоісторичну норму. Однак в Україні цей показник значно вищий і досягає вже +2,4 градуса. Вчені констатують: енергетичний баланс Землі порушено без можливості відновлення, і наша країна опинилася в епіцентрі цих кліматичних зрушень.
Основною характеристикою сучасних кліматичних змін є повна втрата передбачуваності. Те, що раніше спостерігалося лише раз за сезон, тепер трапляється майже щотижня. Наприклад, посеред дня, коли стовпчик термометра показує пекельні +30°C на ясному небі, раптово з’являються сірі хмари, що приносять зливи та град, після чого температура стрімко падає на 10 градусів, змушуючи людей знову шукати теплі речі.
Фахівці Українського гідрометеорологічного інституту пояснюють такі різкі температурні стрибки географічним положенням нашої держави.
Віра Балабух, завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології УкрГМІ ДСНС та НАН України: «На це, безумовно, впливає безліч факторів, головним з яких є наша віддаленість від океанів. Лише західні регіони частково перебувають під впливом Атлантики. Тому зростання температури на континентальній частині відбувається значно швидшими темпами та є більш вираженим».
Світовий океан традиційно поглинає понад 90% надлишкового тепла та парникових газів. Однак зараз він критично перегрітий, що призводить до руйнування «струменевої течії» в атмосфері – умовного бар’єру, який раніше чітко розділяв холодні та теплі повітряні маси. Коли цей бар’єр руйнується, арктичний холод отримує можливість безперешкодно проникати на нашу континентальну територію, викликаючи різкі погодні зміни.
Червень 2026 року: синоптики прогнозують виснажливе літо
Попри прохолодний та дощовий кінець весни, вже з перших днів червня синоптики очікують на стрімке потепління та початок нових тривалих періодів аномальної спеки.
Наталія Птуха, начальниця відділу комунікації з медіа Укргідрометцентру: «Температурний режим у червні прогнозується на півтора градуса вище за кліматичну норму. Для червня норма становить від 19 до 23 градусів».
Найбільш спекотні та виснажливі дні традиційно очікуються на півдні, сході та в Закарпатті. Водночас літні опади будуть дуже нерівномірними. Метеорологи попереджають, що літо 2026 року стане серйозним випробуванням через поєднання тривалих періодів спеки та раптових тропічних злив, коли за кілька годин на місто може випасти місячна норма опадів. Це ставить логічне питання: як функціонуватимуть наші міста за умов зруйнованої енергетичної інфраструктури внаслідок російських атак?
Ефект розпеченої пательні: реакція організму та поради кардіолога
Під час вимірювань на метеостанції у Києві термометр зафіксував реальну температуру повітря в білій будці на рівні +20 градусів. Однак за суб’єктивними відчуттями людей на вулиці було не більше 15–17°C. Науковці пояснюють: існує пряма фізіологічна залежність – кожні 2 метри за секунду вітру автоматично знижують відчуття тепла людиною на один градус.
Однак у повний літній штиль щільна міська забудова, розпечена сонцем, миттєво перетворюється на справжню пательню. Тепловізори показують, що найбільш щільно забудовані райони з асфальтом, бетоном та великою кількістю сталевих конструкцій накопичують протягом дня величезну кількість тепла, а вночі щедро віддають його назад у простір.
У таких бетонних “пастках” людський організм буквально перегрівається. Кров стає густішою, а серце працює на межі своїх можливостей. В українських реаліях до цього додається сильний хронічний стрес через постійні обстріли з боку росії.
Сюзанна Солтані, лікар-кардіолог: «Насамперед у зоні ризику перебувають пацієнти з ішемічною хворобою серця та гіпертонією. Також у зоні ризику пацієнти з цукровим діабетом, оскільки у них уражені як судини, так і нерви. До групи ризику входять і люди віком понад 60 років. Найбільше звернень спостерігається саме в періоди різких перепадів температури».
Щоб полегшити адаптацію до погодних умов, кардіологи наполегливо рекомендують:
-
Розпочати регулярний щоденний моніторинг артеріального тиску;
-
Вживати достатню кількість чистої води – не менше 1,5-2 літрів на день;
-
Уникати важких фізичних навантажень у найспекотніші години;
-
Ні в якому разі не скасовувати самостійно призначені лікарем медикаменти.
Європейський досвід: «зелені кондиціонери» чеського міста Брно
У чеському місті Брно місцева громада прагматично підійшла до проблеми глобального потепління, вирішивши не лише боротися зі спекою, але й максимально заощаджувати на дефіцитних енергоносіях. З типових і холодних радянських панельних будинків чехи створили високоефективні пасивні споруди.
Головний секрет європейського сталого будівництва – масове облаштування повноцінних клумб, зелених дахів та живих дерев безпосередньо на покрівлях житлових будинків. Така зелень функціонує як ідеальний природний кондиціонер: взимку вона утримує тепло всередині будівлі, а влітку ефективно охолоджує весь будинок.
Замість того, щоб під час тропічних злив марно стікати дощовій воді в каналізацію та засмічувати міські колектори, у Чехії її збирають у спеціальні підземні резервуари. Згодом ця волога поступово випаровується, створюючи прохолодний мікроклімат навколо стін. У підвалах таких модернізованих будинків безперебійно працюють екологічні теплові насоси, а вікна захищені зовнішніми жалюзі. В результаті мешканці економлять до половини своїх звичних витрат на опалення та кондиціонування повітря. За словами чеського еколога та стратегічного директора фонду «Партнерство» Мірослава Кундрати, такі інвестиції є недешевими, але повністю окупаються протягом кількох років.
В Україні, навіть у столиці, подібних пілотних енергоефективних проєктів наразі критично мало. Екологи наголошують, що Київ, маючи профіцитний бюджет, мав би всі шанси стати лідером та прикладом для інших європейських міст у сфері кліматичної адаптації. Системне зелене будівництво, встановлення сонячних панелей на дахах багатоповерхівок та збір дощової води – це вже давно не про абстрактний комфорт чи естетику, а про банальне виживання людства в новій кліматичній реальності, до якої нам доведеться адаптуватися.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за посиланням: ПЕКЕЛЬНЕ ЛІТО-2026: синоптики й лікарі ПОПЕРЕДЖАЮТЬ! Як не стати ЖЕРТВОЮ ПОГОДИ?!
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати