У селі Щурі на Вінниччині залишилася фактично одна мешканка — 76-річна Галина Майстер. Незважаючи на відсутність сусідів, магазину, газу та водопроводу, жінка не бажає залишати оселю, в якій народилася і провела все своє життя.
Галина Майстер / © Суспільне
У селі Щурі Тульчинської громади Вінницької області фактично проживає одна мешканка — 76-річна Галина Майстер. Жінка виросла тут і провела все своє життя, однак наразі довкола її житла — зарості та напівзруйновані будинки.
Про це повідомляє «Суспільне».
Населений пункт Щурі належить до Копіївського старостинського округу. Раніше це місце називалося хутором Щурівка. За словами Галини Майстер, колись тут було близько десяти дворів, мешкали родини, а люди відвідували школу та працювали в сусідніх населених пунктах.
«Тут було 10 хат, 10 будинків. І люди тут були. В школу ходили в Зарічне туди через Греблі. На роботу теж в Зарічне ходили», — поділилася спогадами жінка.
Село Щурі Тульчинської громади на Вінниччині. / © Суспільне
У Щурах відсутні магазини, школи чи інші установи. За продуктами та для вирішення справ мешканці зверталися до сусідніх селищ. З часом люди виїжджали або помирали. Останні сусіди Галини Майстер покинули село кілька років тому.
«Сусідка вийшла заміж — пішла в село років 10 вже. А син її був — знайшов в Нестерварці якусь жінку і пішов туди», — згадує вона.
Будинок Галини Майстер — один із небагатьох, де ще проглядаються ознаки життя: біля нього скошена трава. На подвір’ї жінки мешкають собаки та кіт. Через стан здоров’я їй дедалі складніше самостійно вести господарство. Воду доводиться носити з криниці, а продукти — замовляти через соціальну працівницю чи рідних.
Село Щурі Тульчинської громади на Вінниччині. / © Суспільне
«Хата пуста он стоїть — хазяїв нема, повмирали. Нема нікого. Собаки тільки і то, якби ще хто виніс їм їсти. Виходжу на сходи — посиджу та йду лягаю, бо не можу. Та й все», — розповідає Галина Майстер.
Донька жінки, Зоя Темна, повідомила, що відвідує матір, коли є можливість. За її словами, допомога потрібна щодня: принести води, приготувати їжу, зробити прибирання, випрати речі або доставити необхідне.
«Добратися сюди далеко: ні заїхати, ні виїхати. Тут ні магазинів, нічого. Треба просити. Привозити щоразу. Був ще мій брат трохи коло неї. А зараз нема — забрали на війну. Прошу то сестру, то найняли соціальних працівників, вони привозять, що треба, то я приводжу, але зараз мама взагалі не може», — поділилася донька.
За словами старости Олени Чорної, колись у Щурах налічувалося 11 житлових будинків. Через відсутність інфраструктури родини поступово перебиралися до більших сіл. Літніх людей також намагалися переселяти ближче до Копіївки, де за ними було легше доглядати.
Село Щурі Тульчинської громади на Вінниччині. / © Суспільне
«Оскільки далеко від населених пунктів, де можна навчатися — дітей тут давно не було. Одна сім’я, яка тут була і мала дітей, перебралась в Копіївку, поближче до школи. Люди старіли, а житлові будинки доглядати не було кому, тому ми переселяли їх до Копіївки, підшуковували їм будинки і потім ховали. І так поступово сталося, що сьогодні тут зареєстровано три людини, а фактично проживає тільки одна жінка», — пояснила староста.
У Щурах відсутній газ та централізоване водопостачання. Через невелику кількість мешканців провести комунікації до села не вдалося. Будинок Галини Майстер опалюється піччю. Дрова їй допомагають заготовляти та доставляти від старостату.
Пенсію жінка отримує на картку, а зняти кошти допомагають родичі або соціальна працівниця. Сама Галина Майстер зізнається: найбільше їй бракує спілкування з людьми. На подвір’ї є лавка та стіл, але поговорити вже немає з ким.
Галина Майстер разом із донькою Зоєю. / © Суспільне
«Що ж я зроблю, як батьки тут побудувалися і жили. То вже мушу тут сидіти — де подінуся», — каже жінка.
Попри самотність та складні побутові умови, переселятися з дому, де народилася і прожила все життя, Галина Майстер не планує.
Староста Олена Чорна зазначила, що громада готова приймати внутрішньо переміщених осіб, зокрема тих, хто втратив житло через війну. У старостаті сподіваються, що це може надати селу шанс на нове життя.
Коментарі (1) Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати els2252 19:30, 2026.05.31 Завжди дратує читати одну і ту інформацію 3 рази поки дійдеш до деталей. Назва, перший і другий абзаци майже дублють одне і те саме. Поки дійдеш до суті вж… Детальніше 0 0 Відповісти