Швеція разом із союзниками по НАТО нарощує обороноздатність острова Готланд у Балтійському морі. Через близькість до російського Калінінінграда, військові розглядають його як один із ключових рубежів у разі ескалації з боку РФ.
Шведські солдати на острові Готланд / © Reuters
НАТО посилює захист шведського острова Готланд у Балтійському морі, який військове планування дедалі частіше визначає як одну з найважливіших і найвразливіших точок Альянсу на випадок потенційної агресії з боку Росії.
Про це інформує видання Politico.
Готланд розташований у центральній частині Балтійського моря — приблизно за 300 кілометрів від мілітаризованого російського анклаву Калінінграда. З огляду на це, острів набуває ключового стратегічного значення для контролю над регіоном.
Після приєднання Швеції до НАТО у 2024 році, Стокгольм разом із союзниками розпочав активне відновлення ролі Готланда як військового плацдарму. Нещодавно на острові завершилися перші великомасштабні навчання Швеції, узгоджені з НАТО. У них взяли участь близько 18 тисяч військовослужбовців з 13 країн.
Начальник оборонного штабу Швеції Мікаель Классон зазначив у розмові з POLITICO, що російська атака “може відбутися будь-якої миті”. За його словами, Альянс повинен бути готовим не тільки до прямого нападу, але й до гібридних дій з боку Москви.
Готланд часто називають “непотоплюваним авіаносцем”. Контроль над цим островом дозволяє суттєво впливати на ситуацію в Балтійському морі. Винищувачі, що злітають з Готланда, можуть досягти столиць балтійських держав за лічені хвилини.
У випадку захоплення острова Росією, вона могла б розмістити там системи ППО та ускладнити логістичні поставки до країн Балтії і Фінляндії. Якщо ж Готланд перебуває під контролем НАТО, Альянс отримує можливість блокувати доступ Росії до Балтійського моря та забезпечувати оборону регіону засобами дальнього радіусу дії.
Швеція вже інвестувала понад 200 мільйонів євро у модернізацію військової інфраструктури острова, відновила полк на Готланді, розмістила бронетехніку CV90, танки Leopard 2 та системи протиповітряної оборони.
За словами командира Готландського полку Андреаса Густафссона, наразі на острові перебуває близько 4500 військовослужбовців. Протягом року до них має приєднатися щонайменше ще тисяча військових на ротаційній основі. Крім того, Швеція очікує на розміщення далекобійної артилерії та нових систем ППО IRIS-T з 2028 року.
Окрема увага приділяється гібридним загрозам. За останні півтора року на Готланді було зафіксовано пошкодження критичної інфраструктури, зокрема підводного оптоволоконного кабелю, проблеми з водопостачанням після саботажу насоса, а також численні радіоперешкоди, які впливали на роботу авіації та служб екстреної допомоги.
Під час навчань українські військові також продемонстрували союзникам, наскільки небезпечними стали дрони на сучасному полі бою. За даними POLITICO, група українських операторів безпілотників під час одного з епізодів навчань швидко “знищила” шведський бронетанковий підрозділ, після чого частину сценарію довелося повторювати декілька разів.
Командування Готландського полку визнало, що досвід України став важливим уроком для Швеції та НАТО. За словами Густафссона, ключовий висновок полягає в тому, що військовим необхідно значно більше тренуватися з використанням дронів та протидією їм.
У НАТО також розглядають можливість розміщення на Готланді постійних систем далекобійної протиповітряної оборони для стримування Росії.
Шведські військові наголошують, що Альянс не повинен чекати, поки Росія відновить або посилить свої збройні сили. За словами Классона, НАТО має постійно зберігати бойову готовність.
Росія “пробиває” кордони НАТО — найсвіжіші новини
Нагадаємо, у Румунії стався один із найсерйозніших інцидентів від початку російської агресії проти України: безпілотник впав на дах багатоквартирного будинку в місті Галац. Внаслідок вибуху та пожежі постраждали двоє осіб, близько 70 мешканців були евакуйовані.
Президент Румунії Нікушор Дан скликав екстрене засідання Вищої ради оборони країни та заявив, що всю відповідальність за інцидент несе Російська Федерація. У Бухаресті наголосили, що подія стала прямим наслідком війни РФ проти України та небезпечного використання Москвою озброєнь поблизу кордонів НАТО.
Міністерство закордонних справ Румунії назвало падіння російського дрона “серйозною та безвідповідальною ескалацією” і пообіцяло дипломатичну реакцію на порушення міжнародного права та повітряного простору країни. Румунські військові підняли винищувачі F-16, однак дрон не було збито через ризики для цивільного населення на землі.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати