Стратегія Путіна щодо масованих ударів по Україні: інформація від Le Monde

Великі удари РФ по Україні вимагають значної підготовки. Росія збільшує кількість дронів та ракет, перекидає авіацію та прагне перевантажити українську протиповітряну оборону.

Наслідки обстрілів Росії

Наслідки обстрілів Росії / © ТСН

Росія все частіше застосовує проти України комбіновані атаки із використанням балістичних та крилатих ракет, а також далекобійних дронів типу Shahed. Подібні атаки потребують комплексної логістики, залучення різних видів збройних сил і можуть готуватися протягом декількох діб.

Про це пише Le Monde, розглядаючи одну з останніх масованих атак по Києву та інших областях України.

У ніч на 24 травня українська столиця зазнала чергового масованого удару. Росія застосувала балістичні та крилаті ракети й далекобійні безпілотні літальні апарати. За інформацією видання, атака тривала з 1:00 до 5:00. Загалом через удари по Україні тієї ночі загинуло щонайменше чотири особи, більше сотні отримали поранення.

Як зазначає Le Monde, щодня Росія запускає по Україні в середньому від 100 до 200 ударних дронів типу Shahed. Однак один-три рази на місяць ці атаки перетворюються на масштабні комбіновані удари, коли по декількох містах одночасно направляють сотні дронів і ракет.

Планування таких атак не залишається непомітним для західної та української розвідок. За словами представника Повітряних сил України Юрія Ігната, до підготовки та здійснення масованих ударів може бути залучено «кілька десятків тисяч» російських військовослужбовців.

Початкові ознаки майбутньої атаки часто пов’язані з діяльністю стратегічної авіації. Росіянам необхідно підготувати ракети, оснастити літаки, перекинути їх з постійних баз на оперативні аеродроми. Такі дії можуть займати години або навіть дні.

Українські спеціалісти ППО інколи знають про майбутню атаку за декілька діб. Один із військових, який відповідає за південний напрямок, розповів Le Monde, що про удар 14 травня українська сторона знала за шість діб. За декілька годин до початку атаки вже можна було оцінити кількість і типи засобів ураження.

За оцінкою військового експерта Олександра Коваленка, рішення про масований комбінований удар приймається на найвищому рівні російської влади. За його словами, Володимир Путін дає політичний дозвіл, а оперативне планування здійснюють начальник Генштабу Валерій Герасимов і міністр оборони Андрій Бєлоусов.

Далі до підготовки залучають командування різних видів військ: ракетних, флоту, стратегічної авіації та Повітряно-космічних сил РФ. У подібних ударах можуть використовуватися ракети «Іскандер», «Калібр», «Циркон», Х-101, Х-22/32, «Кинджал» та інші види озброєння.

Ключове обмеження для Росії — швидкість виробництва ракет і дронів. За словами Коваленка, для підготовки комбінованого удару із застосуванням до 50 ракет і щонайменше 500 дронів може знадобитися близько тижня. Мова йде не тільки про визначення цілей і маршрутів, а й про накопичення арсеналу, підготовку техніки, пускових установок та екіпажів.

Le Monde зазначає, що Росія значно збільшила виробництво ударних безпілотників і помилкових цілей. За інформацією видання, підприємства в Алабузі та Іжевську можуть виробляти близько 130 дронів на день, а також приблизно стільки ж імітаторів типу «Гербера». Щоб накопичити 500 дронів для масованого удару, Росії потрібен мінімум тиждень.

Водночас виробництво ракет залишається повільнішим: орієнтовно одна ракета «Калібр», дві-три Х-101 і дві-три балістичні ракети «Іскандер» на добу.

На можливості РФ вплинули й українські удари по російській авіації та флоту. Зокрема, після операції «Павутина» Росія змушена була активніше використовувати літаки Ту-160, оскільки справних Ту-95МС, здатних запускати крилаті ракети, залишилося небагато. Крім того, кораблі й підводні човни з ракетами «Калібр» мають обмежений залп.

Через це Росія все більше покладається на мобільні наземні комплекси, зокрема «Іскандери». Такі установки можуть швидко розгортатися поблизу кордону, здійснювати пуск і відходити, що ускладнює їхнє знищення.

Окрему увагу росіяни приділяють виявленню вразливих місць у системі української ППО. Для цього вони проводять імітаційні атаки, змушують українські радари вмикатися, змінюють маршрути дронів і крилатих ракет, а перед основними хвилями запускають розвідувальні безпілотники.

Головний редактор Defense Express Олег Катков у коментарі Le Monde підкреслив, що жодна країна Європи не готова до атак такого масштабу. За його словами, Росія швидко збільшує виробництво «Іскандерів» — до 60 ракет на місяць, а також виробляє близько 10 «Кинджалів».

Для порівняння, США випускають приблизно 56 протибалістичних ракет PAC-3 MSE на місяць. Водночас для перехоплення одного «Іскандера» або «Кинджала» зазвичай необхідно дві такі ракети. Це створює значний дисбаланс між можливостями нападу й оборони.

Масована атака Росії по Києву 24 травня стала найбільшою з початку повномасштабного вторгнення за кількістю локацій з пошкодженнями. Ворог уперше системно вдарив по історичній архітектурі та місцях пам’яті, зокрема пошкоджено будівлі МЗС, Кабміну, Художнього музею, Музею Чорнобиля, Міжнародного центру культури й мистецтв, історичний Поділ, метро «Лук’янівська», житлові будинки, школи та амбулаторії. Внаслідок обстрілу загинуло двоє людей, десятки киян постраждали.

Ліквідація наслідків проводилася майже на 50 локаціях, місто залучило тисячі рятувальників і волонтерів.

Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *