У студії — Сергій Палкін, Даріо Срна, Роберто Моралес, Андрій Пятов та Олександр Кучер.

Ексклюзивна програма на YouTube-каналі Ігоря Циганика, присвячена тріумфу "Шахтаря" в Кубку УЄФА
На YouTube-платформі Ігоря Циганика відбулася особлива трансляція, присвячена футбольному клубу “Шахтар”. У ній взяли участь особистості, які творили славетну історію донецької команди на українській та міжнародній аренах.
В ролі гостей — генеральний директор “Шахтаря” Сергій Палкін, легенда клубу і спортивний директор Даріо Срна, знаний коментатор Роберто Моралес, видатний голкіпер, рекордсмен “Шахтаря” та національної збірної України за кількістю проведених матчів Андрій Пятов та один з кращих оборонців незалежної України Олександр Кучер.
Переглянути повну версію тут або безпосередньо у відеоплеєрі нижче.
Бразильський напрямок “Шахтаря”
У тріумфальному фіналі Кубка УЄФА 2009 року вісім з одинадцяти гравців “Шахтаря” були легіонерами, серед яких чотири — бразильці. Таке співвідношення відображало стратегію клубу, який здобув популярність в Європі завдяки розвитку молодих бразильських талантів.
“Ми всі бачили, які результати демонструють бразильські футболісти. Президенту дуже імпонувала така гра, тому це було нашою стратегією, починаючи з 2004 року”, — Сергій Палкін.
У 2000-х роках “Шахтар” запрошував обдарованих гравців, зокрема й Фернандіньйо, згадує коментатор Роберто Моралес.
“Фернандіньйо на той час був ключовим гравцем у (клубі) “Паранаенсе”, який дійшов до фіналу Кубку Лібертадорес, що є аналогом Ліги чемпіонів. Я усвідомлював, що це надзвичайно сильний футболіст. Коли почули про перехід Елано (колишнього півзахисника), я не повірив: він був трохи старшим, вже грав за головну збірну… Хоча, коли оголосили, що Луческу стане тренером, я теж не повірив”
Відповідаючи на питання, чому іноземні футболісти обирали “Шахтар”, а не відомі світові клуби, генеральний директор Сергій Палкін зазначає, що “гірники” вміли знаходити переконливі аргументи:
“Ми повинні були обережно провести футболіста по центральній вулиці (щоб, боронь Боже, він не відхилився) до бази і запевнити, що це наша територія. Вони оглядаються і розуміють, що це високий рівень. Вони ж не знали, що за межами бази нічого не було. У нас був план, як пересуватися містом, щоб доставити до місця, де ми вирішували всі питання”
Одним з тих, хто підписав угоду з “Шахтарем” на початку 2000-х був Даріо Срна. Теперішній спортивний директор пригадує, що адаптація була непростою:
“Я відчував, що там не було лідера. Капітан повинен не тільки бути лідером на полі, а й допомагати людям, які приїжджають з іншої країни до твого клубу. На той час цього не було: якби не мої хорвати та серби, не було б з ким спілкуватися”
Тому, отримавши капітанську пов’язку, Даріо діяв інакше:
“Коли підписували бразильців, я завжди їх зустрічав, спілкувався, давав (свій) номер телефону, ми разом ходили на вечері, проводили час разом”
“З бразильцями у нас завжди було порозуміння. Ми завжди підтримували один одного, жартували, досі підтримуємо зв’язок”, — Олександр Кучер.
Кубок УЄФА: півфінал з “Динамо” та жовті картки Срни
Шлях “Шахтаря” до Кубку УЄФА пролягав через матчі проти англійського “Тоттенгема”, російського ЦСКА та французького “Олімпік Марсель”. З кожною командою зіграли по дві гри і за сумою результатів “Шахтар” вийшов до півфіналу.
“(Після матчу з “Марселем”) президент повідомив, що Луческу залишається. Тоді з’явилася певна впевненість, що залишилося небагато. Я почав розуміти, за яким трофеєм ми боремось”, — Андрій Пятов.
У півфіналі “Шахтар” зустрічався з київським “Динамо”. На той час Даріо Срна виходив на поле з двома жовтими картками.
“Ще одна і я “поза грою”. І Вукоєвич (півзахисник “Динамо”) мене провокував, я його знаю. Він збив мене десь на першій хвилині, знав, що я відреагую. Але я тримав себе в руках”, — Даріо Срна.
За підсумками двох матчів “Шахтар” здобув перемогу з рахунком 3:2. Однак, незважаючи на це, гра не виправдала сподівань усіх уболівальників:
“Я коментував і був розчарований. Стадіон “Динамо” може вмістити 18 тисяч людей, а бажаючих потрапити на цю гру було, напевно, 170 тисяч… Але цей матч був дуже рівним. Жодних виняткових моментів, тільки останні хвилини”, — Ігор Циганик.
“Хотілося, щоб це швидше закінчилося”: фінал Кубка УЄФА
Фінал Кубка УЄФА відбувся 20 травня 2009 року в Стамбулі. Суперником “Шахтаря” став німецький “Вердер”. Учасники тих подій згадують: кількість українців, які приїхали підтримати свою команду, була вражаючою.
“У вівторок почала прибувати Україна. І вся Ая-Софія була в синьо-жовтих кольорах. Я ніколи не бачив такої кількості вболівальників за кордоном”, — Ігор Циганик.
Щоправда, не обійшлося без несподіванок напередодні матчу:
“Була провокація з боку “Вердера”. Озіл (німецький футболіст турецького походження) виступив і заявив: “Я все життя вболівав за “Фенербахче” і хочу, щоб у цьому протистоянні Стамбул підтримував “Вердер””. Коли ми наближалися до стадіону, ми усвідомили, що нас менше. Багато турецьких уболівальників були на боці “Вердера””, — Ігор Циганик.
Також ще на стадії перевірки виникли технічні проблеми з трансляцією матчу.
“Ми зрозуміли, що потрібно перестрахуватися щодо сигналу, і в результаті тільки у нас і в німців під час трансляції він не пропадав. Турки організували так, що у всіх зникала трансляція”, — Роберто Моралес.
Під час фіналу Кубка УЄФА у складі основної команди “Шахтаря” грали Даріо Срна, Андрій Пятов та Олександр Кучер. Колишні футболісти поділилися спогадами про той матч:
“Не спав всю ніч (перед грою). Моя дружина об’їздила всі мечеті. У мене не було хвилювання, у неї було, тому що вона була на трибунах”, — Даріо Срна.
“Вперше бачив Луческу таким спокійним (після першого тайму). Я помилився, думав, що зараз буде суворий розбір, а він сказав тільки: “Давайте, я вірю. Ми вийдемо і виграємо цю гру”. Я запам’ятав це на все життя”, — Андрій Пятов.
“Важко було в останні хвилини, коли ми розуміли, що рахунок потрібно втримати і це для нас дуже важливо. Хотілося, щоб це швидше закінчилося”, — Олександр Кучер.
“Шахтар” переміг “Вердер” з рахунком 2:1 і став володарем Кубка УЄФА. Це стало першим і наразі єдиним європейським трофеєм в історії клубу.
“Ці емоції, цю радість неможливо передати. Її можна тільки пережити ще раз. Це неможливо купити за жодні гроші. Це величезна радість і цей Кубок для мене залишається великим яскравим спогадом до сьогоднішнього дня”, — Ігор Циганик.
Спогади про Донецьк
У 2014 році, після окупації Донецька російськими військами, ФК “Шахтар” покинув місто. З того часу залишилися лише спогади.
“Там були щирі люди, які завжди раді були тебе бачити. Я пам’ятаю, де знаходився ваш офіс — за готелем “Україна”. До 2014 року там багато що змінилося… Було чудово”, — Ігор Циганик.
“Після 2009 року, коли ми відкрили Донбас Арену й Донбас Палац, з’явився інший рівень. Тоді ми привозили футболістів не на базу, а одразу на арену. Вони проходили екскурсію 30 хвилин, а потім питали: “Де підписати?” Всі усвідомлювали ці масштаби і те, чого ми прагнемо досягти”, — Сергій Палкін.
Також генеральний директор “Шахтаря” додає, що переконаний: якби не російська агресія 2014 року, клуб і сам Донецьк були б на дуже високому рівні.
Пам’яті Мірчі Луческу
Також говорили про багаторічного тренера “Шахтаря” Мірчу Луческу, який пішов з життя у квітні цього року. Футболісти згадували, як познайомилися з легендою, як тренер обирав гравців і як з ними працював.
“Я перебував на чемпіонаті Європи в Португалії 2004 року. Він мені подзвонив, а у мене було три тижні відпустки: “Ні, даю тобі сім днів і одразу до Швейцарії”. І це при тому, що я навіть у нього не грав”, — Даріо Срна.
“Він давав багато теорії і аналізував суперника перед матчем. Ми розуміли, яка у нього нога, як він віддає пас і могли передбачити, що суперник буде робити на полі. Звичайно, що ми цим користувалися”, — Олександр Кучер.
Згадують, що, окрім професіоналізму, у Мірчі Луческу були й неабиякі акторські здібності:
“Коли в Луческу залишається один рік, він приходить і каже: “Я не можу так керувати командою. Вони ж думають, що я піду. Мені потрібен ще один рік”. І кожного разу він продовжував контракт на один рік”, — Сергій Палкін.
На завершення розмови футболісти переглянули відео з найкращими моментами тренерської кар’єри Мірчі Луческу.
Нагадуємо, що ексклюзивна розмова з представниками “Шахтаря” вийшла на YouTube-каналі Ігоря Циганика. Більше цікавих розмов та аналізу — за посиланням.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати