Напад України на Москву та Московську область продемонстрував, що навіть густі шари російської протиповітряної оборони не дають гарантованого захисту для російської столиці. Певна кількість безпілотників змогла подолати захист і вразити важливі об’єкти.
Російська ППО (ілюстративне фото) / © Олександр Коваленко
Українська атака на Москву і Підмосков’я 17 травня стала однією з найбільш успішних за всю тривалість широкомасштабної війни. Незважаючи на те, що столичний регіон РФ охороняють десятки комплексів ППО, частина українських безпілотних апаратів змогла прорватися через оборону та завдати удару по важливих цілях.
Подробиці повідомляє видання Militarnyi.
Зокрема, мова йде про підприємства, пов’язані з військово-промисловим сектором РФ, а також об’єкти нафтової інфраструктури.
Як Москва захищалася від дронів
За даними на весну 2026 року, Москву оберігають два потужні кола протиповітряної оборони, а також окремі пункти безпосередньо в межах міста. За підрахунками OSINT-аналітиків, у столиці РФ і довкола неї розташовано близько 130 позицій для зенітних систем.
Схема ППО у Москві. / © military.com
Другий рубіж ППО росіяни почали активно розгортати вже у 2025 році. За кілька місяців навколо Москви було зведено приблизно 43 спеціалізовані вежі для комплексів протиповітряної оборони.
Основу цієї системи складають зенітні ракетно-артилерійські комплекси “Панцирь-С1”, а також незначна кількість ЗРК “Тор”. Вони повинні перехоплювати українські дрони та крилаті ракети. Крім того, навколо Москви розміщені батареї С-400, які призначені для боротьби з ракетними цілями.
Однак, навіть така насичена система не гарантує абсолютного захисту. Не всі позиції можуть бути одночасно зайняті технікою, а низьковисотні безпілотники залишаються непростою ціллю навіть для щільної ППО.
Що вдалося вразити під час атаки
За наявною інформацією, під час атаки 17 травня українським силам вдалося вразити декілька важливих об’єктів у Московській області.
Серед них – завод “Ангстрем” у Зеленограді. Це підприємство є частиною російського військово-промислового комплексу і займається виготовленням мікроелектроніки, радіоелектроніки, оптичних систем і компонентів для військових потреб.
Також повідомлялося про ураження Сонячногірської нафтоналивної станції в селі Дурикіно, приблизно за 40-45 кілометрів від Москви. Крім того, під удар потрапив Московський нафтопереробний завод в районі Капотні.
СБУ також заявляла про ураження нафтоперекачувальної станції “Володарське” в селищі Константиново, проте фото- або відеодоказів цього попадання у відкритому доступі наразі немає.
Які дрони могли бути задіяні в атаці
У 1-му окремому центрі безпілотних систем Сил безпілотних систем ЗСУ заявили, що в атаці на Москву було використано понад 120 дронів.
За інформацією Генштабу, для ударів по об’єктах у Московській області використовували українські розробки. Зокрема, йдеться про FP-1 компанії Fire Point, реактивні безпілотники RS-1 “Барс”, а також дрон “БАРС-СМ” GLADIATOR.
Саме масовість атаки могла стати одним з ключових факторів прориву російської оборони. Коли десятки або сотні дронів залітають на цілі одночасно або хвилями, навіть насичена система ППО змушена розподіляти ресурси, а частина цілей отримує шанс пройти далі.
Чому ППО Москви не спрацювала в повній мірі
Аналіз відомих місць влучань показує, що безпілотники змогли пройти через різні рівні оборони. Московський НПЗ розташований вже всередині периметра двох кілець ППО – приблизно за 7-8 кілометрів від найближчої відомої позиції “Панцира”.
Завод “Ангстрем” розміщений між першим і другим колами ППО, трохи більше ніж за два кілометри від найближчої позиції протиповітряної оборони. Сонячногірська нафтоналивна станція розташована фактично біля зовнішнього периметра другого кола.
Крім підтверджених уражень, у відкритих джерелах фіксували ще ряд місць падіння уламків, прольотів БпЛА і влучань в будівлі всередині периметра московської ППО. Частина з них була між першим і другим колами, а частина – вже всередині першого кола.
Рекордний удар по Москві — останні новини:
Після ударів по Московській області російські пропагандисти вперше почали відкрито висловлювати сумніви в ефективності ППО навколо столиці РФ. Про це заявив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко.
За його словами, Москва ще з радянських часів сприймалася як “фортеця”, а за часів правління Володимира Путіна навколо міста зводили додаткові шари протиповітряної оборони, щоб жителі столиці не відчували наслідків війни.
“Російські пропагандисти відкрито сумніваються в надійності ППО, чого раніше не було”, – зазначив Коваленко.
Президент Володимир Зеленський також висловився щодо масштабного удару по Московській області. За його словами, Сили оборони, СБУ та розвідка відпрацювали по цілях на відстані понад 500 кілометрів.
“Сьогодні дуже масштабно Сили оборони України, наша Служба безпеки України, наша розвідка відпрацювали по Московському регіону. Хороша хвиля наших дипстрайків – забезпечуємо Україні цю можливість”, – сказав Зеленський.
Президент підкреслив, що Московська область є однією з найбільш насичених російськими засобами ППО, оскільки Кремль найбільше захищає саме “район влади”.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати