Позбавлення посади Евіки Сіліні стало наслідком припинення існування коаліції після гучних випадків у двох міністерствах.
Прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня / © Associated Press
У четвер, 14 травня, очільниця латвійського уряду Евіка Сіліня подала прохання про відставку після того, як головний партнер по коаліції — лівоцентристська партія «Прогресивні» — не надала підтримку кабінету. Політична скрута в державі вибухнула на фоні невдалої спроби реорганізувати уряд після інциденту з літальними апаратами, який трапився на початку травня.
Про це інформує австралійське агентство ABC News.
Ситуація з дронами та завершення коаліції
Протистояння виникло після того, як 7 травня декілька українських дронів, які прямували до об’єктів в РФ, були примусово відхилені російськими засобами радіоелектронної боротьби і впали на території Латвії. Один з них викликав загоряння на покинутому нафтовому сховищі. Прем’єрка звинуватила Міністерство оборони в надто неквапливому впровадженні систем протидії дронам і звільнила керівника відомства Андріса Спрудса.
Це рішення викликало незадоволення у партії «Прогресивні», до якої належав міністр. Дев’ять депутатів політсили покинули коаліцію на знак протесту, заявивши, що Спрудса зробили «крайнім». Згодом уряд Евіки Сіліні втратив більшість у парламенті, залишившись лише з 41 голосом зі 100. Опозиція миттєво висловила намір оголосити вотум недовіри кабінету міністрів всього за п’ять місяців до майбутніх виборів.
Корупційний скандал та перспективи уряду
Фінальним поштовхом для Кабміну стало затримання міністра аграрної політики Армандса Краузе антикорупційним органом KNAB. Його підозрюють у неправомірних діях під час розподілу державної підтримки підприємствам лісового сектору. Оголошуючи про свою відставку, Евіка Сіліня підкреслила, що для неї найважливішим є безпека держави та процвітання латвійців у важкі часи, коли Росія продовжує жорстоку війну в сусідній Україні.
Варто нагадати, що напруга в латвійському уряді збільшувалася протягом усього тижня. Раніше стало відомо, що міністр оборони Латвії покинув свою посаду саме через вибухи на нафтовій базі, які спричинили залетілі безпілотники. Тоді на його місце пропонували кадрового офіцера, однак партнери по коаліції заблокували це призначення. Саме цей протест і спричинив до остаточного розриву коаліції та позбавлення посади прем’єрки.
Стан із безпекою повітряного простору Латвії вже довгий час викликає стурбованість. Експерти та політики неодноразово наголошували на недоліках системи протиповітряної оборони держави, оскільки подібні інциденти з дронами траплялися і раніше. Зокрема, у березні в державі вже реєстрували падіння дрона, що свідчить про системні негаразди із захистом кордонів НАТО в Балтійському регіоні.
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс призначив на п’ятницю переговори з керівниками партій для формування нового складу уряду. Разом з тим, Україна вже пообіцяла відправити своїх фахівців, щоб допомогти латвійським колегам розбудувати багатошарову систему захисту неба.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати