Попри те, що Gepard проявили себе дуже ефективно на озброєнні України, обіцяні Бельгією 15 одиниць створюватимуть труднощі через питання щодо їхнього початкового стану
Відправлення Бельгією Україні ще 15 зенітних установок Gepard виглядає досить обнадійливо та викликає питання “а чи не можна було зробити це раніше”. Однак, фактично, з цими машинами не все так райдужно, як може здатися, і справа не тільки в модифікації.
Зокрема, у соціальних мережах були викладені фотографії, які показують стан цих систем протиповітряної оборони на зберіганні в компанії OIP у 2021 році. На них видно, що з техніки демонтовано багато деталей та головне озброєння.
Виходить, що ще до початку широкомасштабної агресії РФ проти України у лютому 2022 року та відновлення популярності Gepard як “мисливця на безпілотники”, техніка OIP вже була розібрана для отримання запасних частин. Можливо, певні елементи просто зберігалися окремо, але цілком ймовірно, що значна кількість була реалізована різним державам-операторам.
Таким чином, можна зрозуміти, чому з майже 50 систем ППО, зазначених у резерві компанії, лише 15 будуть надані Бельгією ЗСУ в рамках пакету допомоги на мільярд євро. Тому що, ймовірно, лише таку кількість вийде повернути до дієздатного стану, в той час, як інші, швидше за все, вже придатні лише на металобрухт.
Слід зазначити, що у 2023 році OIP запитувала у бельгійців за один такий Gepard до 2 мільйонів євро, коли існувала ідея їх викупити для України. Тоді це було розцінено як “здирництво”, але на сьогоднішній день, здається, це не така велика проблема, як тоді, або вдалося досягти більш вигідної домовленості.
Загалом, це хороший приклад тих складнощів, з якими доводиться зустрічатися при роботі зі застарілою військовою технікою, яка тривалий час не виготовлялася і знаходилася на зберіганні, де її могли використовувати для обслуговування наявних зразків. Отже, відновлення стає важкою задачею.
Фактично, бельгійському підприємству, яке буде відновлювати Gepard перед передачею Україні, потрібно буде серйозно попрацювати. Це враховуючи, що самі системи ППО поставляються у базовій заводській комплектації зі застарілим радаром і аналоговою системою управління вогнем.
Можливо, припустити, що за час експлуатації у ЗСУ цих зенітних установок німецьким чи українським ОПК було налагоджено випуск деяких деталей, як це було зроблено з боєприпасами. Але поки що немає жодних підтверджень чи офіційних заяв, тому варто розраховувати на використання старих запчастин із запасів.
Варто зазначити, що Україна зараз отримує і більш сучасні альтернативи, такі як нові німецькі Skyranger 35 та Skynex, або шведські Tridon Mk2. Однак, вартість подібних комплексів виходить досить значною, і потрібно очікувати на їх виготовлення.