Луганський державний медичний університет святкує ювілей – 70 років у Рівному. Історія інституції, яка двічі змушена була переїжджати через російську агресію, але не припиняє готувати медичних фахівців.
Луганський національний медичний університет / © ТСН
Луганський державний медичний університет цьогоріч відзначає 70-річний ювілей. Це університет, який двічі зазнав евакуації: вперше — у 2014 році — через російську агресію передислокувався до Рубіжного, а після початку широкомасштабної війни — до Рівного. Проте, незважаючи ні на що, університет витримав.
Як це вийшло і чим живе університет зараз — розповіла журналістка ТСН Анна Махно.
Навчання під час війни: від манекенів до реальних хірургічних втручань
Сьогодні в аудиторіях університету в Рівному триває інтенсивна робота. В одній аудиторії лікарі-інтерни практикуються приймати пологи на манекенах — вже через місяць вони робитимуть це в справжніх лікарнях. У біохімічній лабораторії визначають параметри води, а майбутній хірург вдосконалює навички накладання внутрішніх швів. Це тільки частина звичайного життя університету, який за 70 років свого існування двічі опинявся на межі зникнення.
Перша евакуація: Луганськ — Рубіжне
До 2014 року університет у Луганську був великим освітнім центром: студентське містечко на багатьох гектарах та більше 5 тисяч студентів.
Сергій Смірнов, ректор Луганського державного медуніверситету: «Університет став одним з найкращих університетів медичної освіти України».
Проте весна 2014-го змінила все. Росіяни захопили СБУ та обласну державну адміністрацію, почалися артилерійські обстріли.
Андрій Голій, асистент кафедри хірургічних хвороб: «З навчальної аудиторії ми побачили танки».
Тоді університет евакуювали до Рубіжного. Серед тих, хто рятувався, було близько 2,5 тисячі іноземних студентів. На архівних відео ТСН знято, як студенти з Індії виїжджають з Луганська, сподіваючись повернутися через декілька тижнів. У Рубіжному університет відбудовували фактично з початку в приміщенні ліцею, і згодом він знову зміг конкурувати з провідними університетами країни.
Другий удар: 2022 рік
Повномасштабний напад 24 лютого знову поставило під сумнів існування університету. Андрій Голій, на той момент інтерн, згадує свій перший день:
Андрій Голій: «Потрібно терміново їхати на роботу, тому що привозять поранених».
Він оперував жінку, в дім якої влучив снаряд, і тільки на операційному столі впізнав у ній свою знайому через спотворене обличчя. Коли обстановка в Рубіжному стала критичною, керівництво університету об’їздило декілька областей у пошуках нового місця.
Рівне — нова оселя та надія на повернення
Зрештою, університет розташувався у Рівному. Знову — пошук приміщень, облаштування аудиторій та придбання обладнання. Сьогодні тут знову лунає гамір студентів. Серед них — Даніїл Стогнієв, представник цілої родини лікарів, які закінчували цей університет. Про рідну Луганщину йому нагадують наліпки з гербами Сєвєродонецька та Старобільська на чохлі його телефона.
Даніїл Стогнієв, студент: «Луганщина — моє, наше, була і буде».
Саме в Рівному доля знову звела хірурга Андрія Голія з жінкою, яку він рятував під обстрілами чотири роки тому. Незважаючи на те, що на новому місці університет адаптувався, туга за рідним краєм не зникає. Пан Андрій часто бачить у мріях рідну Кремінну, а студенти — свої рідні міста. Всі вони чекають на день, коли зможуть відсвяткувати наступний день народження університету в українському Луганську.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: ТСН новини ДНЯ 6 травня. Жахливі обстріли України! Харків та Запоріжжя у вогні!
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати