Археологи розкрили унікальне свідчення того, що стародавня цивілізація мая не тільки оздоблювала зуби, але й проводила їх лікування, використовуючи матеріали, що нагадують сучасні зубні пломби.

Пирамида Мая / © Associated Press
Науковці отримали свіжі підтвердження того, що члени цивілізації мая здійснювали комплексні стоматологічні маніпуляції, включно з терапією зубів.
Про це інформує Science Direct.
Мова йде про винятковий артефакт з доіспанської епохи – постійний нижній корінний зуб із зеленуватою вставкою, імовірно з жадеїту, на жувальній поверхні. Знахідка перебуває у фондах Музею Пополя Вуха при Університеті Франсиско Маррокіна в Гватемалі.
В ході дослідження експерти виявили чітко виражену порожнину в середині зуба, котра була заповнена вкладкою, закріпленою за допомогою спеціального фіксуючого розчину.
З метою встановити, чи була дана «пломба» встановлена за життя індивіда, дослідники застосували комп’ютерну томографію. Результати виявили біологічну відповідь тканин, що доводить: втручання відбулося ще за життя пацієнта.
Це перший задокументований приклад подібної інкрустації на корінному зубі у мая. Раніше відомі модифікації зубів у даній культурі носили переважно естетичний характер і зачіпали фронтальні зуби.
Дослідники поки не можуть впевнено стверджувати, чи процедура мала лікувальну, знеболювальну або символічну ціль. Однак сама знахідка вказує на високий рівень знань та умінь мая в галузі стоматології.
Загальновідомо, що ще з доісторичних часів у різних куточках світу люди намагалися лікувати зуби – робили в них отвори, очищали від карієсу або навіть застосовували природні матеріали для заповнення пустот.
В Мезоамериці ж подібні втручання траплялися зрідка, незважаючи на поширеність стоматологічних проблем через дієту з великою кількістю кукурудзи. Власне тому нове відкриття істотно розширює уявлення про медичні практики мая.
Вчені підкреслюють: дана знахідка започатковує новий напрямок для досліджень і може змінити наше розуміння розвитку медицини в давніх цивілізаціях.
Раніше ми повідомляли, що невелика збірка зубів із поховань віком приблизно 2700 років у Понтеканьяно неподалік Салерно дозволила вченим простежити життєвий шлях людей від раннього дитинства до зрілого віку. Інформацію отримали завдяки аналізу емалі та зубного каменю.