Якими особливостями сербський М-20УП1 мав відрізнятися від звичайного M-84, які характеристики очікувались та чи знайшовсь клієнт на подібний задум
У відкритих джерелах можна відшукати інформацію про те, що у 2015 році сербська військова корпорація Yugoimport представила проект основного бойового танка М-20УП1. Серби характеризували даний проект як чіткий аналог російського проекту Т-14 “Армата” і стверджували, що “в результаті” їхня машина матиме ідентичні характеристики, як російський Т-90С.
Основою для даної розробки слугував югославський ОБТ типу M-84, від якого сербський М-20УП1 вирізнявся наступними особливостями: наявність “безлюдної” башти, видовжені корпус та ходова частина (сім опорних котків замість шести) та підвищена потужність двигуна (1200 кінських сил проти 780 кінських сил).
Розробники з Yugoimport запевняли, що ціна одного М-20УП1 у випадку серійного виробництва складатиме 5 мільйонів євро (за тодішнім курсом). До комплекту озброєння мали входити 125-мм танкова гармата 2А46 із боєкомплектом 48 снарядів, 30-мм автоматична гармата в дистанційно керованому модулі та 12,7-мм кулемет.
Автомат заряджання в танку лишався, екіпаж з трьох осіб мав розміщуватись у відокремленій бронекапсулі, як і передбачає концепція ОБТ із “безлюдними” баштами. При бойовій вазі 45 тонн М-20УП1 мав розвивати швидкість до 60 кілометрів на годину, запас ходу мав становити до 550 кілометрів.
Відносно базового M-84S сербський “аналог Армати” також мав відрізнятись більш сучасною бортовою радіоелектронною апаратурою. Перша (та поки єдина відома) демонстрація М-20УП1 відбулася під час військової виставки “Партнер-2015” у Белграді.
Якби серби спромоглися довести до реалізації проект М-20УП1, то це був би по суті перший ОБТ, “з нуля” розгорнутий у виробництво безпосередньо на території Сербії. Тому що той же М-84 за югославських часів виготовлявся на території сучасної Хорватії, на потужностях підприємства “Джуро-Джаковіч” у місті Славонскі-Брод.
Але в тому і суть, що якщо зважати на зображення у відкритому доступі, то сербський М-20УП1 не пішов далі етапу виготовлення експериментального зразка або ж рухомого макету. Покупця на проект не знайшлося, а Міноборони Сербії вирішило надати перевагу інвестуванню у модернізацію парку наявних M-84.
Може бути безліч причин, чому проект так і не був втілений: брак інтересу від можливих замовників або ж наприклад технологічні проблеми в реалізації ключових елементів для танка (“безлюдна” башта, дизельний двигун потужністю цілих 1200 кінських сил).
У даному контексті варто згадати повідомлення про те, що у вересні 2024 року президент Сербії заявив про “перше або друге місце” по танках у Європі, і він не надто далекий від істини, тобто що сербське керівництво свої амбіції в секторі танкового озброєння вирішило втілювати іншим способом.
Також слід згадати і про нездійснений сербський проект зразка 2021 року, який передбачав створення легкого танка на базі САУ 2С1 “Гвоздика” з двома варіантами озброєння – 122-мм гармата або ж 105-мм гармата.
Іван Киричевський, військовослужбовець 413 полку СБС “Рейд”, експерт Defense Express