Виявлено свіжі кадри, котрі розкривають невідомі раніше конфігурації озброєння, які монтують на українські безпілотні катери, але для чого інтегрували ПЗРК, якщо на них вже успішно розміщували значно потужніші ракети Р-73 та AIM-9?
У мережі з’явилось нове відео, де російський FPV-дрон “Князь Вандал Новгородский” з управлінням по оптоволокну, атакує український безекіпажний катер. Об’єктом атаки, ймовірно, є БЕК з родини Barracuda, котрий розробляється та використовується у Військово-Морських Силах.
FPV-дрон окупантів влучив у лівий бік палуби, ймовірно не зачепивши найважливіші компоненти, отже, можливо, БЕКу вдалося повернутися назад. Але завдяки чіткій картинці з дрона, з’являється можливість детально розглянути, яке озброєння встановлено на цей БЕК.
Так, серед того, що відразу привертає увагу – чотири тубуси, закріплені на щоглі в задній частині БЕКу. Цими тубусами, скоріш за все, є переносні зенітно-ракетні комплекси. Проте, слід зауважити, що жодних механізмів для наведення на кадрах не видно, тому, ймовірно, прицілювання відбувається шляхом повороту корпусу, що істотно обмежує можливі кути обстрілу.
Відразу під чотирма ПЗРК, розташовані ще два тубуси, якими, ймовірно, є одноразові протитанкові гранатомети, або реактивні вогнемети, котрі, як видається, можуть застосовуватися для ураження наземних та надводних цілей, таких як ворожі позиції, інші БЕКи або катери.
Крім того, на представлених кадрах, в центрі корпусу можна розгледіти щось, що нагадує відсік з розсувними дверцятами, який цілком ймовірно може бути використаний для зберігання FPV-дронів або інших мультикоптерних дронів.
Розглядаючи розміщення ПЗРК на борту, може виникнути питання: навіщо їх встановлювати, якщо на українські безпілотні катери вже успішно інтегрували ракети “повітря-повітря” Р-73 та AIM-9, котрі мають значно кращі параметри та з більшою вірогідністю здатні знищити повітряну ціль?
Імовірно, відповідь на це питання криється у масі. Справа в тому, що, наприклад, ракета до ПЗРК “Ігла” важить 10,6 кг, в той час, як ракета Р-73 важить близько 110 кг. До цього також варто додати вагу пускових установок та інших компонентів, необхідних для функціонування. Крім того, головки самонаведення ПЗРК можуть мати ширші кути огляду та захоплення цілі, ніж у ракетах повітря-повітря, що робить захоплення цілі дещо простішим.
Тому виходить, що у випадку з Р-73 та AIM-9, безекіпажний катер може нести лише їх, та, можливо, якесь незначне корисне навантаження на додачу. Це означає, що для того, щоб мати можливість відповісти ворожій авіації, під час виконання бойового завдання, необхідно транспортувати з собою ще один БЕК, який виконуватиме лише цю функцію.
Натомість, у випадку з установкою кількох ПЗРК, БЕК має можливість брати на борт і інше корисне навантаження, наприклад, FPV-дрони, при цьому, він все ще здатний відповісти на атаку ворожої авіації, хоч і обмежено. Схоже, саме це ми й бачимо у даному випадку.
Слід зазначити, що раніше на українських БЕКах не спостерігали ПЗРК, хоча вже була анонсована можливість їх інтеграції на безекіпажний катер Katran Venom, який озброєний “до зубів”.
