Британські науковці досягли прогресу в селекції пшениці. Новий вид може суттєво зменшити імовірність формування канцерогенних речовин у хлібі та кондитерських виробах.
Новий сорт пшениці / © Pexels
Хліб і випічка сьогодні не вважаються дуже корисними, особливо якщо зерно для борошна піддається інтенсивній обробці. Однак у найближчому майбутньому хліб, печиво та здобні вироби можуть стати більш поживними, оскільки британські дослідники заявили про досягнення в селекції пшениці — тепер у них є можливість генетично модифікувати пшеницю.
Що собою являє генетична модифікація пшениці і яким чином вона відбувається — пояснили науковці з Rothamsted Research.
Вчені вивели пшеницю, що знижує ризик виникнення канцерогенів
Науковці з дослідницького центру Ротамстед створили пшеницю з помітно зменшеним рівнем аспарагіну. Новий різновид пшениці не впливає на врожайність, але буде корисним для споживачів.
Для створення нового виду пшениці застосували метод генетичної модифікації. Дослідження, що тривали два роки, показали, що пшениця, вирощена з використанням геномного редагування CRISPR, здатна зменшувати концентрацію вільного аспарагіну.
Це амінокислота, яка трансформується в токсичну та, можливо, канцерогенну сполуку акриламід. Вона формується в процесі жарки та випікання.
Науковці зіставляли лінії пшениці, модифіковані за допомогою CRISPR, з лініями, що зазнавали традиційного мутагенезу. Перший варіант виявив зниження вмісту вільного аспарагіну в зерні на 59%. Подвійна модифікація зерна майже цілком ліквідувала загрозу формування канцерогенів — на 93%.
Звичайна пшениця, виведена за традиційних умов, досягла показника у 50% зменшення вмісту вільного аспарагіну, проте з втратою врожайності майже на чверть.
Дослідниця та докторка науково-дослідного центру Навніт Каур зауважила, що сучасна технологія модифікації сільськогосподарських культур здатна докорінно вплинути на користь продуктів і спростити роботу фермерів. Однак поки що для такого генетичного редагування відсутня нормативно-правова база.
З модифікованого зерна випекли печиво та хліб. Ці продукти продемонстрували значне зниження рівня акриламіду. А в окремих випадках після випікання хліба концентрація акриламіду взагалі падала за межі виявлення.
«Пшениця з невеликим вмістом акриламіду може надати можливість підприємствам відповідати мінливим стандартам безпеки без збитку для якості продукції та великих витрат. Це також надає значну можливість зменшити вплив акриламіду на споживачів через їжу», — зазначив професор Найджел Галфорд, який очолював дослідження.
Що ще варто знати про пшеницю
Пшениця є однією з найдавніших зернових культур. За роки вона набула різноманіття, і саме тому сьогодні ми маємо можливість обирати ту, яка не завдаватиме шкоди здоров’ю.
Розрізняють м’яку і тверду пшеницю. М’яка застосовується для виготовлення борошна, оскільки містить порівняно мало клейковини та багато крохмалю.
З твердої пшениці, яка містить багато білків і клейковини, виготовляють якісні макаронні вироби, кускус і булгур. Також є «родичі» пшениці — це спельта і камут.
Найкориснішою з них є спельта. Її найчастіше вирощують без хімікатів, оскільки шкідники не мають змоги проникнути крізь товсту оболонку. Також у ній значно більше мінералів і вітамінів. А глютен у ній легше засвоюється організмом.
Найкраще віддавати перевагу виробам з цілозернової пшениці. Борошно з неї містить висівки та вітамін Е. Борошно з такої пшениці здатне підтримувати стабільний рівень цукру в крові та позитивно впливати на травлення.