У Києві масово зникають вуличні кав’ярні та кіоски з шаурмою. Лише протягом березня роботу припинили біля 300 об’єктів.
Однією з підстав закриття вуличних кав’ярень є зниження купівельної спроможності населення на фоні зростання цін.
У Києві фіксується масове припинення функціонування кав’ярень і точок із фаст-фудом. Тільки за останній місяць завершили свою діяльність майже 300 об’єктів, значна кількість закладів нині виставлені на продаж.
Згідно зі словами Ольги Насонової, ресторанної експертки та аналітикині, темпи закриття подібних закладів нагадують епідемію: мінімум 215 об’єктів пропонуються до купівлі.
«Є така тенденція, що перед закриттям закладу більшість підприємців намагаються збути бізнес, щоб повернути хоч якісь гроші. Продають кав’ярні за різні суми: хтось намагається отримати надмірні 50 тисяч доларів, хтось — 20 або 10. Але більшість закривається без спроби продажу — прийняли рішення і зачинилися. За березень, за моїми розрахунками, у Києві припинили роботу або знаходяться в процесі закриття майже 300 таких закладів», — розповідає ТСН.ua Ольга Насонова.
Експертка додає, що мова йде насамперед про кав’ярні, які розміщені в малих архітектурних формах (МАФах).
«Індекс капучино» та маркетингові прорахунки
Стосовно причин закриття вуличних кав’ярень, експертка виділяє декілька ключових факторів. Перший — це стрімке зниження платоспроможності населення на фоні збільшення цін.
«Ще з минулого року вартість кави почала рости у світі. І київські кав’ярні почали підіймати ціну. Я вживаю каву майже кожного дня, тому вже визначила „індекс київського капучино“. Минулого року його ціна була 60 гривень, згодом 70, а наприкінці 2025 року — 80 гривень. Тобто майже 2 долари, а це досить недешево», — зауважує експертка.
Підвищення цін на каву охопило весь ринок: не лише заклади з великими залами та красивими інтер’єрами, а й звичайні кіоски. Однак якість обслуговування в останніх часто не відповідає новій вартості.
«Як на мене, загальне зростання цін стало значною маркетинговою помилкою. Оскільки більшість власників такого бізнесу не мають поняття про маркетинг чи роботу з покупцем, який біднішає. Вони просто підняли ціни, щоб заробити. Через це почався відтік відвідувачів. Зіграв свого роду психологічний бар’єр: навіщо людині віддавати 70–80 гривень за капучино чи лате в старому кіоску з обшарпаною вагонкою, де немає ні лави, ні столу? А „романтиків“, які готові пити каву під дощем чи снігом, не так вже й багато. Це було нерелевантне збільшення цін», — пояснює Ольга Насонова.
Конкуренція з ритейлом та «кава вдома»
У цій ситуації виграли «кавові зони» в маленьких магазинах і великих супермаркетах, де напій коштує близько 30–49 гривень. Такі точки не відлякали клієнтів ціною та продовжують працювати. Крім того, вуличні кіоски програють через надмірну доступність кавових автоматів у неочікуваних місцях.
«Конкуренція відчувається з боку ритейлу, адже у всіх великих супермаркетах біля кас розміщені кавомашини. Більше того, вони з’явилися в салонах краси та навіть у під’їздах житлових будинків. Усе це — прямі конкуренти вуличним кав’ярням. У супермаркетах кава зазвичай дешевша, наприклад, лате за 49 гривень. Це цілком прийнятна ціна та якість», — пояснює експертка.
Саме тому зі слів Насонової, вже немає черг біля вуличних точок, тому що кава у них дуже дорога.
«Водночас автентичні кав’ярні з власним обсмажуванням, гарним інтер’єром та обслуговуванням продовжують працювати. Там клієнт розуміє, за що платить: за атмосферу, якісний посуд і затишок. А вуличні кав’ярні такої цінності не дають — це просто дорога кава у паперовій склянці, яку можна пити лише на ходу», — додає фахівчиня.
Окрім того, серйозним конкурентом став тренд на приготування вдома. Кияни почали масово купувати компактні кавомашини.
«Готувати каву вдома стало трендом — людям це подобається. Можна експериментувати й не витрачати гроші на вулиці. Ті, хто придбав власну кавомашину, до вуличної кав’ярні вже навряд чи повернуться. Це ще один фактор, який забирає клієнтів у малого бізнесу», — говорить експертка.
Стало менше чоловіків: як мобілізація впливає на стритфуд
Ще один фактор, який вплинув на ринок, — зміна поведінки чоловічої аудиторії через активність ТЦК і поліції.
«Зараз багато чоловіків намагаються менше виходити з дому. Цей фактор набув масового характеру. Чоловіки перестали відвідувати кав’ярні, куди раніше часто заходили. Маємо фізичне зменшення аудиторії. До речі, у Києві також масово закриваються кіоски з шаурмою. Оскільки жінки зазвичай споживають таку їжу рідше, а чоловіків на вулицях стало значно менше, цей сегмент теж занепадає», — констатує Ольга Насонова.
Витрати на електрику та генератори «кладуть на лопатки»
Зі слів експертки економічний тиск на вуличні кав’ярні посилився через збільшення тарифів і енергетичну нестабільність. За останні місяці вартість електроенергії для бізнесу зросла майже вдвічі й становить близько 20 гривень за кіловат.
«Професійна кавомашина дуже енерговитратна: вона споживає 3,5–4 кіловати на годину. Додайте сюди кавомолку, освітлення та витрати на паливо для генераторів під час відключень. У результаті навіть невелика кав’ярня може витрачати на електрику та паливо до 100 тисяч гривень. Саме тому за підсумками лютого і березня власники прийняли рішення про закриття», — зазначає Ольга Насонова.
Демонтаж МАФів як фінальний удар
Окрім економічних причин, на ситуацію впливає і політика міської влади щодо впорядкування вуличної торгівлі.
«У березні в столиці почався масовий демонтаж МАФів. Кіоски прибрали навіть із Хрещатика та Майдану Незалежності, де вони стояли по 15 років. Забирають об’єкти в парках і вздовж доріг. Думаю, що половина точок стритфуду могла закритися саме через демонтаж, ініційований КМДА», — пояснює експертка.
Що чекає на ринок кави у майбутньому?
На думку Ольги Насонової, якісні та автентичні заклади нікуди не зникнуть, однак формат бізнесу суттєво зміниться. Популярності набуває напрям «кав’ярня+».
«Це заклади, де в меню є не тільки кава, але й повноцінні сніданки чи обіди. Цей тренд прийшов із Польщі. Людині психологічно легше зайти пообідати в кав’ярню в джинсах і без пафосу, ніж йти в дорогий ресторан. Такі формати мають у Києві перспективу», — зауважує фахівчиня.
Також кав’ярні все частіше переміщуються з кіосків у стаціонарні приміщення на перших поверхах житлових будинків.
«Квартири викуповують, ремонтують і відкривають там заклади. Вважаю, що в майбутньому кількість точок стритфуду та вуличних кав’ярень зменшиться до мінімуму, а основна активність переміститься на перші поверхи житлових будинків», — підсумовує Ольга Насонова.