Влада Ірану розцінює можливість витримати американські атаки як невеличку звитягу, незважаючи на власні збитки. Встановлення Тегераном контролю над доставкою нафтопродуктів стало захисною лінією режиму, який наполягає на отриманні від Вашингтона фінансових відшкодувань та гарантій безпеки.
Війна в Ірані / © ТСН.ua
Ігноруючи потужні атаки та смерть важливих лідерів, Іран не бажає вдаватися до дипломатії. Ключовим активом Тегерану залишається Ормузька протока, за допомогою якої держава прагне зруйнувати світову економіку швидше, ніж США знешкодять її військову силу.
Про це йдеться в публікації The Washington Post.
Іран відмовляється від дипломатії — які причини
За інформацією з джерел, з настанням четвертого тижня воєнних дій та посиленням уваги США до міжнародних енергетичних потоків Іран відкидає будь-які намагання знайти дипломатичний шлях вирішення конфлікту, спровокованого Сполученими Штатами та Ізраїлем.
Замість цього, Тегеран збільшує кількість нападів на сусідні держави, сподіваючись, що зможе швидше завдати шкоди світовій економіці, ніж уряд президента США Дональда Трампа зможе ліквідувати цей ефект військовими засобами. Про це конфіденційно повідомили іранський дипломат, двоє європейських дипломатів та високопосадовець з арабської країни.
Непоступливість Ірану також залежить від його впливу на Ормузьку протоку, через яку проходить близько 20% світових поставок пального. Тегеран частково обмежив пересування через цей важливий шлях, що викликало зміни на енергетичних ринках. У суботу Трамп поставив Ірану ультиматум із терміном у 48 годин з вимогою відновити судноплавство, погрожуючи “знищити” енергетичну інфраструктуру держави у разі відмови.
За словами іранського дипломата, часткове блокування протоки має на меті “зробити цю агресію дуже дорогою для тих, хто нападає”.
“Ми самотужки протистоїмо найбільшій військовій наддержаві в історії”, – підкреслив він.
Як стверджують співрозмовники, іранська влада розглядає контроль над протокою та можливість чинити опір атакам США та Ізраїлю як короткочасний успіх. Разом з тим, зі збільшенням масштабу війни та загроз для важливої інфраструктури зростає занепокоєння щодо майбутнього відновлення країни.
Іран не відчуває тиску для переговорів
“Доки режим існує, він може створювати терор у регіоні, впливати на світові ринки через ціни на нафту і газ. Саме це вони вважають досягненням. Вони не відчувають потреби домовлятися”, – зазначив один з європейських дипломатів, який працює в Перській затоці.
За його словами, економічні наслідки для США та їхніх європейських партнерів поки що залишаються “помірними” і не досягли рівня, який би змусив Вашингтон активніше сприяти переговорному процесу. У той же час, подорожчання енергоресурсів вже викликає стурбованість у США.
Ще до оголошення ультиматуму Пентагон посилив операції в районі Ормузької протоки, активізувавши повітряні удари та перекинувши додаткові бойові гелікоптери. Відновлення судноплавства силою передбачає ліквідацію іранських позицій, щоб американські кораблі могли супроводжувати танкери.
Міністерство фінансів США у п’ятницю спробувало заспокоїти ринки, знявши санкції з іранської нафти, яка вже була завантажена на судна.
Минулого тижня Катар та Оман звернулися до Ірану з ініціативою припинення вогню, дійшовши висновку, що навіть значна військова перевага США та Ізраїлю не дозволить швидко змінити владу в державі. У відповідь Тегеран заявив, що готовий до діалогу лише після зупинки атак.
Вимоги Ірану для припинення вогню
“Іран не погодиться на швидке припинення вогню, як це було під час 12-денної війни”, – сказав іранський дипломат, маючи на увазі минулорічний конфлікт. Він додав, що цього разу Тегеран вимагатиме гарантій “ненападу”, включаючи фінансову компенсацію за збитки.
Той же дипломат закликав Трампа зупинити війну до подальшої ескалації: “Це тільки початок того, як США можуть загрузнути в цьому конфлікті. Іншого виходу немає”.
За інформацією Пентагону, США та Ізраїль вже вразили понад 15 тис. цілей на території Ірану, знищивши військову інфраструктуру, адміністративні об’єкти та частину керівництва. За даними іранського МОЗ, загинуло понад 1200 цивільних, серед яких понад 160 людей – переважно діти – внаслідок атаки на школу.
Протягом останнього тижня ізраїльські атаки ліквідували чотирьох високопосадовців Ірану, зокрема Алі Ларіджані – секретаря Вищої ради нацбезпеки, а також речника Корпусу вартових ісламської революції Алі Мохаммада Наїні.
Іран вважає, що економічний тиск може змусити Трампа відступити
Конфлікт поширився і на енергетичну інфраструктуру регіону. Після атаки на родовище South Pars Іран відповів ударами по Катару, Саудівській Аравії та Кувейту, завдавши мільярдних збитків, зокрема катарським газовим об’єктам.
“Ми все ще рухаємося шляхом ескалації”, – заявив Алан Айр з Middle East Institute. За його словами, іранське керівництво вважає, що економічний тиск може змусити Трампа відступити: “Іран ще не досяг свого результату і намагається збільшити ставки”.
Серія ліквідацій іранських посадовців також зменшує готовність Тегерана до переговорів. Особливо це стосується смерті Ларіджані, який мав канали зв’язку із Заходом і міг відіграти роль посередника.
“Це перевірка системи, яка має пережити окремих людей”, – зазначив один з дипломатів. У короткостроковій перспективі це створює напругу, але “у довгостроковій – лише посилює спротив”.
Тема непокори звучала і в заявах іранського керівництва з нагоди Наврузу. Вони висловили співчуття загиблим, але пообіцяли перемогу над ворогами.
Напередодні свята державні медіа повідомили про три страти – одні з перших офіційно підтверджених після заяв Трампа про їхнє запобігання. Правозахисні організації засудили ці дії.
Серед страчених – 19-річний Салех Мохаммаді, член національної збірної з боротьби, якого звинуватили у нападі на поліцію під час протестів.
“Новий рік стане роком сильного удару по ворогах Ірану”, – заявив спікер парламенту Мохаммад Багер Галібаф, додавши, що країна “вийде з цієї бурі сильнішою”.
Новий верховний лідер Моджтаба Хаменеї оприлюднив письмову заяву. Від початку війни він не з’являвся публічно і, за оцінками американської розвідки, міг отримати серйозні поранення під час удару, внаслідок якого загинув його батько.
Наслідки війни для Ірану
Попри публічну риторику, керівництво Ірану глибоко занепокоєне довгостроковими наслідками війни, зазначає колишній співробітник американської розвідки Реуел Марк Герехт.
“Вони завжди думають про внутрішню політику і розуміють рівень невдоволення населення”, – сказав він.
За словами Герехта, тривалий конфлікт може тимчасово бути вигідним для влади, але зрештою обернеться проти неї.
“У тривалій війні майже нічого не працюватиме в Ірані”, – зазначив він, попередивши, що великі руйнування можуть спричинити нові хвилі протестів.
“Найбільш критичний момент для них – не під час ударів, а тоді, коли вони припиняються”, – підсумував експрацівник розвідки.
Війна в Ірані — останні новини
22 березня Іран відреагував на ультиматум Трампа щодо відкриття Ормузької протоки протягом 48 годин. Тегеран пообіцяв у разі ударів по своїх електростанціях атакувати енергетичну, ІТ та опріснювальну інфраструктуру США в регіоні.
Тегеран відкрив Ормузьку протоку для судноплавства, за винятком “ворожих” кораблів, повідомило Reuters. Представник Ірану в Міжнародній морській організації Алі Мусаві заявив, що прохід дозволено лише за умови узгодження заходів безпеки з іранською стороною. Дипломат наголосив, що повна свобода навігації можлива лише після припинення зовнішньої агресії.
США готуються до можливої наземної операції в Ірані на тлі ескалації, розробляючи сценарії для Пентагону за запитом Трампа. Як повідомляє The Jerusalem Post, розглядається можливість затримання іранських військових та захоплення стратегічного острова Харг, через який проходить 90% іранського експорту нафти. Після авіаударів по острову США можуть розпочати наземну фазу або обмежені рейди спецпризначенців для контролю над ресурсами.