Лазерне оснащення має по-справжньому вражаючий потенціал у царині способу протидії повітряним об’єктам, однак, наразі не здобуло масштабного розповсюдження, оскільки створити дійсно дієвий та ефективний зразок виявилося доволі складно
Індія у намаганні знайти розв’язання для перехоплення недорогих інструментів ураження на зразок безпілотних апаратів прагне вдатися до амбіційної програми лазерного оснащення від організації оборонних досліджень і розробок DRDO (Defence Research and Development Organisation), а саме такі моделі, як Mk-II(A) та DURGA II, визначальною перевагою котрих має бути майже “нульова” собівартість знешкодження повітряного об’єкта у порівнянні з іншими традиційними засобами.
Про це зазначають у місцевому виданні IDRW. Про перший комплекс ми вже повідомляли до цього – ще у листопаді минулого року стало відомо, що для повітряних сил Індії мають намір замовити 16 комплексів Mk-II(A), котрі мають потужність у 10 кВт і можуть знешкоджувати об’єкти на відстані до 2 км.
Разом з тим DURGA II – це куди потужніша система, котра має потужність у понад 100 кВт і буде здатна протистояти значно ширшому спектру повітряних загроз. Зокрема на фото, яке демонструє видання, можна побачити наочне зображення, як лазер розробки DRDO потужністю 300 кВт збиває безпілотник, ідентифікований як турецький Bayraktar TB2.
Водночас, це зовсім не новий задум, який триває, ймовірно, ще з 2000-х років, причому розвивався він, скоріш за все, дуже й дуже повільними темпами.
Так, наприклад, у відкритих джерелах можна знайти згадку про те, що лише у 2017 році було випробувано лазер потужністю 1 кВт із дальністю всього лише у 250 км, а відомості про наявність у розробці системи потужністю 25 кВт з’явилися приблизно у 2022 році. І враховуючи це, варто зауважити, що реально діючий зразок потужністю 100 кВт, а тим паче 300 кВт з’явиться аж ніяк не “завтра”.
Хоча теоретично лазерне озброєння може бути результативним, на практиці воно не отримало великої популярності; певні розробки – як от американсько-ізраїльський THEL, котрий навіть збивав випущені з “Катюші” снаряди – зник у минулому, тому що виявився громіздким та надзвичайно коштовним.
А Ізраїль на створення лазерної системи Iron Beam на 100 кВт витратив цілих 12 років, у грудні вона була офіційно введена в дію, водночас зараз можна побачити повідомлення, що вона начебто не готова до реальних активних бойових дій і до відбиття таких складних цілей, як балістичні ракети.
Зрештою, можна також згадати розповідь про те, як Саудівська Аравія придбала китайське лазерне озброєння і розчарувалася в ньому, тому що воно проти “Шахедів” виявилося гіршим за РЕБ.
Раніше Defense Express розповідав про те, що бойовим лазерам та “мікрохвильовкам” поки не місце в Україні – які причини непрактичності такої зброї