Збройний конфлікт в Ірані у 2026 році переходить на інший щабель: інтенсивні ракетні атаки, ризик нестачі систем протиповітряної оборони та «глухий кут» Ірану для РФ. Військовий аналітик розглянув, чи збережеться міжнародна система безпеки та чого очікувати українцям.
За день бойових дій Іран здійснив запуск більше ніж 127 стратегічних ракет по ОАЕ. / © ТСН
Військова інтервенція Ізраїлю і США проти Ірану несе загрозу залучення в нову війну інших держав. За оцінкою військового фахівця Ігоря Романенка, збройний конфлікт в Ірані свідчить про нестабільність глобальної безпекової ситуації у світі.
Щодо України, то фахівець наголошує, що війна в нашій країні почалася ще у 2014 році, а в умовах повномасштабної агресії українці живуть вже п’ятий рік. На жаль, війна шириться світом локально, має різні прояви та інтенсивність ведення воєнних дій, а також відрізняється різною кількістю країн, які беруть участь у даних конфліктах.
Війна в Ірані: чи надходить для світу нова загроза
«Російсько-українська війна вибухнула в серці Європи. Наразі вона поширилася на Венесуелу та Іран. Протистояння довкола Ізраїлю та Ірану були і раніше, просто змінився їхній характер, через залучення інших акторів. Помітна активність США стосовно Куби і чи буде новий конфлікт, залежить від результату військової операції в Ірані», — повідомляє ТСН.ua Ігор Романенко, військовий аналітик, генерал-лейтенант у відставці та заступник очільника Генштабу (2006–2010 рр.).
Війна в Ірані 2026: фактор Трампа та історичні прецеденти
За словами Ігоря Романенка, Дональду Трампу необхідно підіймати власний рейтинг шляхом зовнішньої політики, а саме за допомогою «невеликих війн». Цей «метод» не новий для американських президентів, коли мова йде про переобрання на черговий термін.
«Згадаймо острів Гренаду, війну в Панамі та ряд інших війн. Історія знає і більш серйозні збройні конфлікти: В’єтнам, Ірак, Афганістан. Звісно, Трамп не хотів би таких складних повторень, які були за часів його попередників. Але наскільки йому вдасться досягти успіху в Ірані — важко спрогнозувати», — каже військовий аналітик.
Він додає, що слід реалістично оцінювати обстановку в Ірані, адже мова йде про багатомільйонну країну, а також про десяток сусідніх країн, які іранці наважилися атакувати з повітря.
«Вже ліквідоване керівництво Ірану було націлене саме на такий підхід. Він полягав у тому, що у випадку початку війни їм необхідно максимально перенести її на сусідні держави Близького Сходу, атакуючи американські військові бази. Хоча з військової точки зору та враховуючи потенціал стратегічних перспектив, це було скоріше хибним кроком для колишнього іранського керівництва, оскільки у цю війну будуть втягнуті країни, по яким іранці нанесли авіаційні удари. Сумнівно, що Іран зможе цьому чинити опір і цілком ймовірно, що для нього ситуація погіршиться. Адже, як то кажуть — гуртом і батька легше бити», — підкреслює Ігор Романенко.
Ракетний терор та брак ППО через війну в Ірані
Лише за один день бойових дій Іран здійснив пуски по Об’єднаним Арабським Еміратам (ОАЕ) понад 127 балістичних ракет.
«В ОАЕ повідомляють про таку кількість збитих іранських балістичних ракет. Якщо перенести це на українські реалії, то під час масованих атак, Росія використовує до пів сотні ракет, з них 20-25 саме балістичні. Частину з них наша ППО збиває завдяки комплексам Patriot, хоча їх у нас небагато і протиракет не вистачає. А тут тільки ОАЕ показують, що 127 балістичних ракет збито. Витрати протиракет просто колосальні, адже на одну іранську балістичну ракету витрачалося дві протиракети», — зазначає генерал-лейтенант.
Він додає, що з такою інтенсивністю у Ірану залишилося ракет максимум на два тижні. Ймовірно, тому США заявляють, що військова операція може затягнутися на чотири тижні.
«Балістичні ракети в Ірану закінчаться за два тижні, а нові ракети в умовах війни вони виробляти не зможуть, хіба що незначну кількість. У цьому, до речі, є позитив для України, адже Іран не зможе допомагати комплектуючими Росії. Загалом, за такої ситуації стратегічна та військово політична система управління Ірану може не відновитися, як планували їх знищені попередники. В умовах війни, за відсутності зв’язку, перебирати на себе функції управління будь-якій посадовій особі буде дуже складно», — пояснює Ігор Романенко.
Пропаганда та суспільні протести в Ірані
Генерал-лейтенант звертає увагу на особливість заяв американців та ізраїльтян, які були зроблені на початку військової операції.
«Вони схожі на ті, які робив Путін на початку повномасштабного вторгнення в Україну. Нібито, цивільному населенню нічого не буде загрожувати. Народ Ірану та представників збройних сил закликали брати владу у свої руки. До речі, Путін двічі адресував своє звернення до наших військових. Скоріш за все, департамент ФСБ, який відповідав за пропаганду, повідомляв йому, що українці будуть зустрічати росіян з квітами. До речі, російський генерал, який відповідав за цей напрямок роботи був заарештований. Такий самий прийом застосували у своїх зверненнях Трамп і Нетаньяху, але чи дасть це результат — треба подивитися на сьогоднішній соціальний стан в Ірані», — каже військовий експерт.
До цього Романенко додає, що підвищення активності протестів в Ірані спостерігалося ще у грудні 2025 року, але тоді Трамп сумнівався, а Ізраїль не був готовий до проведення військової операції.
«В Ірані усю зиму тривали жорстокі придушення протестів, які ймовірно мали насамперед економічне підґрунтя. Які настрої там після початку війни, думаю стане відомо за тиждень. За цей час взаємні повітряні атаки припиняться і перейдуть на рівень змін щодо стратегічної ситуації в країні», — каже генерал-лейтенант.
Ігор Романенко наголошує, що американці не мають наміру вести війну на території Ірану та проводити наземну операцію.
«Цього не хочуть і ізраїльтяни. Вони намагаються вирішити питання за допомогою повітряних ударів, сподіваючись на певні дії населення всередині Ірану. Але час для цього було згаяно, тому малоймовірно що все піде саме за таким сценарієм. Зараз ситуація в Ірані і навколо нього напружена і непередбачувана», — каже Романенко.
Українські експерти ППО та обстановка на фронті
Щодо участі українців у цій війні як інструкторів з навчання сил ППО країн, які зазнали атак іранських «Шахедів» та балістичних ракет, то про таку можливість зробив заяву прем’єр-міністр Великої Британії.
«З одного боку, партнери нам допомагають і за це ми їм дуже вдячні. Але в умовах, коли у нас не вистачає людей і ситуація на фронті стає більш напруженою, дуже дивним буде відправляти на Схід спеціалістів з ППО», — каже експерт.
За словами Романенка, обстановка на фронті непроста: противнику фактично вдалося окупувати Покровськ та Мирноград, він наступає навколо Костянтинівки. До Слов’янська росіяни підійшли на відстань 15 кілометрів, ворог просунувся у напрямку Краматорська. Російська артилерія обстрілює ці міста. Так, є певні досягнення за рахунок контратак на Запорізькому напрямку та на Дніпропетровщині. Але це активна оборона, і не слід її плутати з контрударом або контрнаступом.
«Через війну в Ірані, на жаль, прогнози невтішні — постачання озброєння, особливо для нашої системи ППО зменшиться. І особливо для збивання балістичних ракет. США будуть його постачати в першу чергу на Близький Схід своїм військам і країнам, які перебувають під атаками іранців», — каже військовий фахівець.
Разом з тим, позитив для України полягає в тому, що Іран більше не зможе постачати Росії комплектуючі для виробництва дронів.
«Так, росіяни виготовляють дрони в Єлабузі, але повністю відмовитися від іранських „Шахедів“ не змогли. Тому комплектуючих від Ірану вони не отримають. Також Путін не отримає іранські балістичні ракети, про які вже були попередні домовленості», — розповідає військовий експерт.
Війна в Ірані: ціни на нафту та роль Китаю
Також під сумнівом вартість нафти. Ціни вже піднялися до 70 доларів за барель.
«Цілком можливо, що росіяни виграють завдяки цьому і отримають кошти на війну. Хоча країни ОПЕК вже збільшують видобуток нафти. Ймовірно, що ціна бареля за тиждень може дійти до 100 доларів, але ціни можуть і впасти. У будь якому випадку для нас це негативно», — зауважує експерт.
На цьому тлі Європа закликає наших фахівців з ППО долучитися до підготовки військових з інших країн.
«Я вважаю, що жодні навчання не замінять досвід бойових дій. Іноземні фахівці можуть приїжджати до нас і вчитися тут, в реальних бойових умовах. Таке навчання для них буде, як-то кажуть по максимуму з дотриманням правил безпеки, але партнери на це не погоджуються. Тому відривати від себе військових і відправляти у відрядження — це дуже складний компроміс. Але мені здається, що на це погодяться, адже, на жаль, війна — це дуже жорстока справа і доведеться йти на компроміси», — наголошує Ігор Романенко.
На думку експерта, війна в Ірані навряд чи підштовхне Росію до кардинальних змін. Путін не допомагає Ірану як партнеру, незважаючи на наявність російських баз у Сирії.
«Російські бази у Сирії — зведені нанівець. Там була авіаційна база і пункт морської підтримки. Але враховуючи те, що ситуація суттєво змінилася, допомогти звідти Ірану, росіяни не можуть. Як і свого часу не допомогли Венесуелі. Є певні наміри допомогти Кубі, але цілком можливо, що американці придушать цю допомогу зважаючи на відстань. Поки Путін допомагає Ірану на рівні банального „занепокоєння“. Ірану така допомога навряд чи допоможе, а на більше росіяни не спроможні», — зазначає Романенко.
А ось Китай може зіграти вирішальну роль. Пекін турбує тенденція «вибиття» союзників із так званої «осі зла».
«До теперішнього часу, Китай з боку спостерігав за усім, хоча таємно допомагав і допомагає Росії коштами та озброєнням. Наразі війна в Ірані підібралася до них зовсім близько і йдеться про вибиття їх союзників. Тому Китай суттєво може впливати і на Росію, і по-своєму на США та Європу. В умовах поточного стану китайської економіки, для них важливо, щоб не втрачати Європу, як ринок постачання своєї продукції. А ситуація з розбалансуванням безпеки у світі дійшла до таких масштабів, що Китаю буде зовсім не до Тайваню. Тому китайський фактор тут може бути вирішальним і дії Китаю у цьому плані можуть стати більш активними», — зауважує військовий експерт.
Обстріли від РФ можуть зменшитися, але не припиняться
На думку Ігоря Романенка, відсутність постачання комплектуючих з Ірану може позначитися на обстрілах України з боку Росії.
«Це може статися, але не так швидко, як би нам хотілося, адже Китай продовжує допомагати Росії з комплектуючими. Іран допомагав Путіну більше з комплектуючими до „Шахедів“ і міг допомагати з балістичними ракетами. Зараз все це їм самим знадобиться. Тому ситуація для росіян погіршиться, але прямо, щоб це якось суттєво вплинуло, я не вважаю. Росіяни будуть підіймати питання комплектуючих перед китайцями, а ті будуть компенсувати іранські втрати для росіян по максимуму. На жаль, поки що це виглядає таким чином», — підсумовує Ігор Романенко.