Чи зможе Україна стримати наступ супротивника, чому росіяни перемикаються на «нові» ракети та який розвиток подій очікує на фронті.
Якою буде війна у 2026 році і що задумав Путін
Війна, яку Росія розпочала проти України, не вщухає. Велика кількість експертів прогнозують її завершення у 2026 році, однак ще більше аналітиків спростовують подібний сценарій. Незважаючи на розмови про перемовини, РФ не виказує жодних ознак бажання припинити агресію.
ТСН.ua запитав у військового фахівця, генерал-лейтенанта у відставці Ігоря Романенка, яким буде вигляд війни у 2026 році, що може трансформуватися в діях ворога і на що слід сподіватися українцям.
Ресурсна боротьба та становище з резервами РФ
За оцінкою військового аналітика Ігоря Романенка, хід війни у 2026 році прямо залежить від того, наскільки ефективно Україна та Росія зможуть мобілізувати свої ресурси.
«Я маю на увазі ресурси з озброєння, техніки та боєприпасів, а також особовий склад. Якщо говорити про росіян, то у них ситуація з останнім за грудень та січень погіршилася. Це впливає на те, що співвідношення втрат у росіян становить не менше 30 тисяч осіб, а набір менше 30 тисяч. Тобто відсутня можливість формувати резерви. Це вкрай важливо для нас», — ділиться Ігор Романенко.
Тактика на фронті: зачистки та створення буферних зон
Фахівець нагадує: минулого року росіяни планували сформувати 14 дивізій, але змогли лише 7, про що раніше інформував Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.
«Частину дивізій росіяни „витратили“. Одну відправили на Гуляй Поле, одну на Куп’янськ, ще одну на Покровськ. Я говорю про одну умовно, оскільки інші вони також направляли на ці напрямки. За словами Сирського, наші Сили оборони почали здійснювати контратаки на цих напрямках. Це найнижчий рівень атакуючих дій, він більше тактичний. Такі контратаки були на півночі Гуляй Поля, у Степногірську та Приморську на Оріхівському напрямку, у Дніпропетровській області», — зазначає експерт.
Генерал-лейтенант додає, що тактика контратак застосовувалася і в самому Куп’янську, де Сили оборони витісняли ворога з трьох точок.
«Зараз залишилася тільки одна в районі лікарні — до півсотні російських військових. Наші сили використовують тактику оточення і поступово стискають кільце — методами зачисток і з меншими для нас втратами. З іншого боку противник просувається у Сумській та Харківській областях. Росіяни прагнуть утворити там буферні зони. Також хочуть остаточно витіснити нас з Мирнограду та Покровська. Там точаться запеклі бої. Населені пункти Родинське та Гришино — це логістичні ворота, які ще підтримують наші частини. Росіянам вдалося захопити Родинське, а Гришине наполовину — тривають бої», — описує поточну ситуацію генерал-лейтенант.
Вдосконалення мобілізації в Україні
Ігор Романенко підкреслює, що у 2026 році Україна має перш за все поліпшити ситуацію з мобілізацією, та нагадує про відповідне завдання, яке президент України поставив новому міністру оборони.
Задуми Путіна і складне завдання для ЗСУ
Військовий аналітик додає, що у 2026 році у нас є перспективи щодо озброєння та техніки, особливо в розширенні власних ракетних програм. Крім того, спільно з союзниками реалізується ряд важливих проєктів.
«Якщо за рахунок ракетного озброєння потенціал ЗСУ буде зростати, то він стане таким, що допоможе вийти на те, щоб виконати завдання, які стоять перед Силами оборони у стратегічній оборонній операції. А завдання непросте — стримати просування противника», — зауважує генерал-лейтенант.
Ігор Романенко має сумніви щодо того, що Путін вдасться до відкритої мобілізації, скоріше за все, пошук солдат для війни буде в РФ такий як і був раніше.
«Росіяни зараз більш схильні до виходу на енергетичне перемир’я. Думаю, що незабаром це питання буде розглядатися конкретно. Але от як це енергетичне перемир’я буде реалізовано, і, найголовніше, у чиїх інтересах буде використано, тут важко сказати. Я сподіваюсь, що в інтересах України», — говорить Романенко.
Зміна тактики обстрілів РФ та використання лазера по дронах
Щодо інтенсивності повітряних атак Росії по Україні і Києву цього року, то на думку Ігоря Романенка, вони скоріш за все будуть переформатовані противником.
«Переформатування росіянами масованих атак вже зараз помітно. Раніше вони використовували 500, 600, 700 засобів повітряного нападу, а зараз — 250-300. Але компонента балістики є постійно. Росіяни розібрались і добре знають по розвідці, що балістику нам важче збивати. За рахунок цього зростає питома вага цих атак, незважаючи, що кількість засобів для нападу менша», — пояснює генерал-лейтенант.
Разом з тим Ігор Романенко додає, що Україна посилює захист неба: створюється мала ППО, збільшується потенціал дронів-перехоплювачів. А з приходом Павла Єлізарова (позивний «Лазар») на посаду заступника командувача Повітряних сил України, ситуація, за його словами, має покращуватися, оскільки у заступника величезний бойовий досвід з успішного застосування дронів.
До слова, українська ППО буде використовувати для збиття російських дронів лазерну зброю. На думку Романенка, це позитивний крок.
«Думаю, що потужність масованих ударів з точки зору кількості, ймовірно, у 2026 році буде зменшуватися, але росіяни будуть шукати інші найбільш ефективні шляхи з завдання ударів по тих об’єктах, які їх цікавлять. Не виключено, що використовуватимуть нанесення ударів почергово, як це було цієї осені та зими — обстрілювали різні регіони, область за областю», — розповідає експерт.
Ракети з конвеєра та технічна скрута у РФ
Ігор Романенко погоджується, що росіяни все частіше використовують ракети «з конвеєра».
«Так, можна сказати, що росіянам не вистачає ракет. Вони вже використовують навчальні ракети С-300 та С-400, причому зенітні ракети у режимі „земля-земля“. Російська ППО має дефіцит зенітних ракет — це раз, у них є гострий дефіцит з радіолокаційних станцій — це два, і третє — у них спостерігається дефіцит запасних частин для систем управління, навігації, у ракетному озброєнні та авіації вцілому», — зазначає військовий експерт.
Та додає, що росіяни, на жаль, отримують комплектуючі контрабандним шляхом від Китаю та інших країн, незважаючи на санкції. Крім того, противник намагається переходити на власне обладнання.
«Це стосується і гіперзвукових ракет, але оскільки ці запчастини дуже старі, ще з часів „польоту Гагаріна“, або їхня сучасна копія, то якість такого обладнання значно гірша. Також росіяни використовують морські ракети „Циркон“, „Онікс“. Тому, коли минуло лише два тижні 2026 року, росіяни використали ракети Х-101, які були вироблені вже у цьому році. Тож ракет їм не вистачає і така тенденція є, але це лише тенденція», — зауважує експерт.
На що розраховує Путін?
Незважаючи на фінансові труднощі у РФ та санкції, Путін не припиняє війну. На думку Романенка, для російського диктатора це питання виживання.
«Якщо у Путіна є можливість, то він продовжує наступальні дії. Якщо у Путіна є можливість, то він б’є по наших об’єктах. Минулого тижня росіяни захопили 30 квадратних кілометрів української території. А два тижні тому близько 75. Можливо це незначні території, але противник їх захоплює, і такі тенденції є. І поки це триватиме, поки ми їх не зупинимо на фронтах, Путін буде це реалізовувати. Чому це він робить? Тому що це сенс його життя, якщо він зупиниться у своїх діях, то для нього постає питання життя і смерті політичне, а можливо, не тільки політичне», — зазначає військовий експерт.
Чи можлива війна до 2029 року?
Деякі фахівці вважають, що Путін буде продовжувати війну до 2029 року, поки Дональд Трамп не залишить посаду президента США. Але Ігор Романенко з такою думкою не погоджується.
«Я не вважаю, що це якось пов’язано з Трампом. Хоча, так, Путін використовує Трампа. Адже є для Росії позитив, що вони можуть безкарно захоплювати українські території? Такі можливості у нього з’явилися завдяки Трампу, але що буде до 2029-го — це як-то кажуть, невідомо. Для нас перспектива місяця є проблематичною, не кажучи вже про роки. Так, зараз з’являються позитивні тенденції для України і це добре. Але на даний час у Росії більше сил, які вони використовують і далі захоплюють наші землі та людей», — підсумовує Ігор Романенко.