Якщо проігнорувати головний компонент системи, то російський керований боєприпас – це аналогічний продукт AHEAD від Rheinmetall для Skynex та Skyranger
Окупанти надумали повихвалятися власною новою розробкою – 30-мм протидроновим боєприпасом для автоматичних знарядь. Прем’єра виробу відбудеться на виставці World Defense Show 2026 в Саудівській Аравії, яка не відмовляється від співпраці з окупантами.
Снаряд демонструється від великого об’єднання російського військово-промислового сектору “Ростех”, без зазначення самого виробника. Також жодної інформації стосовно самого боєприпасу не подано. За винятком того, що він “з дистанційним детонуванням” та створений для знищення БПЛА завдяки шрапнельному наповненню.

“Прицільний комплекс розраховує найбільш оптимальну точку вибуху в залежності від траєкторії польоту цілі, що дає змогу уразити дрон шрапнеллю. Запис часу для детонації відбувається автоматично по оптичній лінії. Снаряд дозволить суттєво підвищити ефективність 30-мм знарядь, встановлених на різноманітних платформах, під час стрільби по безпілотниках”, – додано пояснення.
Також наголошено, що він створений для автоматичних гармат 2А42, а також наведений і перелік можливих платформ, що можуть використовувати цей боєприпас: БМП-2, БМПТ, а також гелікоптери Ми-28НМ та Ка-52М.

Але окупанти, коли звітують про свої “аналоговнєтні” розробки, досить часто обходять стороною важливі моменти. Наприклад, конкретно у цьому випадку, а яким чином штатна радянська гармата 2А42 буде програмувати цей боєприпас.
Річ у тім, що подібні снаряди з керованим вибухом не є чимось унікальним. Зокрема одразу можливо згадати про AHEAD від Rheinmetall для Skynex та Skyranger, GPR-AB-T від CTA для французької CTAS40, чи 3P від BAE Systems для Tridon Mk2, які для ЗСУ профінансували Швеція та Данія.
У ці снаряди у казенній частині, або, у найбільш розвинених системах – під час вильоту зі ствола, вводиться надзвичайно точний час вибуху. Він вираховується цифровою системою керування вогнем на основі даних про відстань до цілі та прогнозу її траєкторії.
І без такої високоточної системи, як і без самого пристрою програмування боєприпасів, цим новим російським боєприпасом можна стріляти з автоматичної гармати 2А42 лише як звичайним осколково-фугасним 3УОФ8. Тобто використання такого боєприпасу стане можливим лише після модернізації самих гармат та систем керування вогнем на сучасні цифрові.
Також, дещо дивною є вказівка про те, що снаряд саме для гармати 2А42, а у переліку “носіїв” – наземна бронетехніка, що не має жодної можливості ефективно боротися з БПЛА через відсутність засобів їх виявлення. А ось питання використання цього ж боєприпасу на спеціалізованому зенітному “Панцир” не порушене.

Відмітимо, що “Панцирь”, як і “Тунгуска”, використовують 30-мм автоматичну гармату 2А38, яка так само використовує осколково-фугасні 3УОФ8 та осколково-трасувальні 3УОР6, що використовуються і з 2А42. І те, що окупанти не згадали про таку важливу деталь та не позиціонують свій новий боєприпас для “Панциря” виглядає досить незвично.
Можливо це пов’язано з тим, що автоматична гармата 2А38 має скорострільність від 1950 до 2500 пострілів за хвилину, а ось швидкодія російських систем управління вогнем та системи програмування боєприпасів не встигає за таким темпом.
Але це не виключає, що зараз “Ростех” спробує створити нову зенітну систему фактично під свій новий 30-мм боєрипас, що вимагатиме модернізації радянської автоматичної гармати 2А42 та створення відповідної системи управління вогнем.