Нова частина серіалу, як завжди, потребувала копіткої праці, особливо щодо візуального оформлення — вбрання, зачісок та інших незначних деталей зовнішнього вигляду персонажів.
Серіал «Бріджертони» / фото: Netflix
Серіал «Бріджертони» з’явився з новим, четвертим сезоном на Netflix, і шанувальники знову можуть милуватися чудовими костюмами та неповторними образами героїв цієї оповіді. У відео для видання Glamour автори серіалу поділилися тим, як створювалися вбрання для цього сезону.
Слід зазначити, що в проєкті брали участь: Нік Коллінз — стилістка з зачісок і гриму, Дуґі Гокс — головний художник з костюмів, який відповідав за чоловічі образи, Джордж Сейєр — помічниця дизайнера жіночого одягу, Джон Ґлейзер — провідний художник з костюмів.
Дія серіалу відбувається в епоху Регентства, але, як пояснює Джон Ґлейзер, історичний період виступає лише відправною точкою. Вони перетворюють його на «фантазійне Регентство», даючи собі змогу відходити від строгої історичної вірогідності заради естетики. У часовому вимірі серіал прогресує від 1813 року до 1817–1818, а в п’ятому сезоні має намір досягти приблизно 1820-го. Усі образи базуються на ґрунтовних дослідженнях — живописі та архівних джерелах. У цьому сезоні вперше фігурує осінь, тому команді довелося створити чимало пальт і верхнього одягу.
Дуґі Гокс зауважує, що костюмери тісно взаємодіють із відділами зачісок, макіяжу та художниками-декораторами. Кожен костюм узгоджується з декораціями, фактурами та відтінками. Дизайн персонажів завжди бере початок зі сценарію: хто є героєм, яке його походження і сюжетна лінія. Для цього розробляють мудборди, які допомагають наочно розповісти історію персонажа.
Нік Коллінз відмічає, що зазвичай, коли на старті сезону для персонажа визначають зачіску, вона залишається незмінною протягом усього сезону, тоді як костюми безперервно змінюються. Виняток — королева: за словами Джона Ґлейзера, її вбрання змінюються ледь не щотижня.
Щодо перук, Нік визнає, що їх у четвертому сезоні сотні. Лише для маскарадного балу було виготовлено від ста до ста п’ятдесяти перук. Костюмів створюють не дуже багато, але постійно їх видозмінюють. Унікальні костюми головних персонажів не використовують знову — їх адаптують для масовки. За шість–сім років команда фактично сформувала власний костюмерний дім, адже стиль «Бріджертонів» настільки легко впізнаваний, що його неможливо просто взяти в оренду. Самі автори жартома називають це «бріджертонівською точністю»: щось історичне, але цілком «бріджертонізоване».
Маскарадний бал став першою великою сценою сезону, і команда була в захопленні від можливості одразу працювати на такому рівні креативності. Це уявлення про те, який вигляд персонажі епохи Регентства могли б мати на маскараді: хтось стриманий, хтось — максимально екстравагантний. Як і зараз, на такий бал одні прийшли б майже у повсякденному одязі, а інші — у справжніх химерних костюмах. Хоч образи й виглядають фантастичними, вони спираються на уявлення про справжню поведінку людей тієї епохи.
Для організації маскараду команда вивчала інші зразки з кіно та телебачення, поєднуючи стилі різних періодів — від Регентства й Георгіанства до навіть відголосків 1960-х. Загалом довелося одягнути близько двохсот осіб. Для головних персонажів, за словами Джона Ґлейзера, образи створювали спільно зі сценаристами, визначаючи для кожного індивідуальну тему.
Особливу увагу приділяли маскам: вони мали бути зручними, оскільки актори носили їх багато годин. Деякі маски кріпилися на паличках, інші впліталися в перуки. Враховували форму обличчя, макіяж і зручність під час зйомок.
Команда запевняє, що маскарадний бал став ідеальним способом розпочати сезон: усі — від дизайнерів до фахівців — були надзвичайно натхненні, адже могли дати волю уяві.