У Дніпровському районі від батьків вимагають самостійно фарбувати стіни та переносити меблі, залякуючи відмовою у прийомі дітей до садочка восени.
Експерти пояснили, чи правомірно залучати батьків до ремонтних робіт у дошкільних установах
Київ продовжує існувати у важких обставинах, спричинених відключенням опалення та електроенергії через російські повітряні атаки. Але виникають й інші турботи. Батьки малюків, що відвідують дитсадок у Дніпровському районі, повідомляють про тиск з боку педагогів, які систематично вимагають щось фізично робити в дитсадку: то меблі перетягнути, то пил витерти, то стіни пофарбувати.
У групах дитсадка проходять ремонтні роботи, які забезпечує місцева влада. Там, як і по всьому місту, прохолодно і немає електроенергії. Але педагоги в батьківському чаті наполегливо просять батьків прийти та попрацювати для поліпшення умов дітей. І дають зрозуміти: якщо ви розраховуєте восени відвідувати садок, то необхідно прийти та попрацювати.
«Хто бажає відвідувати — має працювати»: ультиматуми в чатах
У батьків спитали: хто має намір до вересня ходити в дитсадок? І дали зрозуміти, що зараз до садочка приходять поодинокі діти і, ймовірно, їхнім батькам доведеться все пофарбувати, вимити, перенести та зібрати меблі. Кажуть, до садочка прагнуть ходити всі, а працюють тільки троє батьків дітей. Тому іншим батькам радять розподілити між собою роботу, яку потрібно буде виконати вже після завершення ремонту.
Деякі з батьків розцінюють це як своєрідний тиск, оскільки дехто з них згоден негайно прийти та зібрати меблі або вимити підлогу після ремонтників, а інші не мають такої можливості з поважних причин — через роботу, військову службу, проблеми зі здоров’ям, адже не кожна мати може бути вантажницею, прибиральницею або маляркою, для цього потрібно мати відповідну кваліфікацію чи навички.
«Дивно чути це від вихователя. Адже можливо спокійно зібрати гроші та найняти для виконання цих робіт вантажників або майстрів зі складання меблів. А нас чомусь примушують кидати всі свої справи та йти виконувати роботу, яку не всі можуть зробити. І чи повинні? Тому що садочок сам мав би подбати про вантажників та складальників меблів, малярів. Але найбільше в цій ситуації обурює відчутний шантаж — „прийдете працювати — приведете дітей, а не прийдете — ми вас нібито не чекаємо“, — розповідає ТСН.ua Оксана, мати дитини.
Позиція влади: КМДА та питання тиску
ТСН.ua поцікавився у КМДА, чи законно у дитячому садку Києва вимагати від батьків: мити підлогу установи після ремонту, фарбувати стіни, переносити чи збирати меблі, ліжка та чути натяки, нібито, якщо ваша дитина йде восени в садок, то ви зобов’язані це робити?
Але у Департаменті освіти та науки КМДА, вочевидь, не хочуть підтримувати батьків малечі. І вказують, що не можуть ніяк вплинути на ситуацію, та радять матерям і батькам «шукати правди» десь вище, на рівні Міносвіти або парламенту.
«Батьки мають права та обов’язки у сфері дошкільної освіти, визначені в Законі України „Про дошкільну освіту“. Роз’яснення щодо цього закону мають право надавати Міністерство освіти України та комітет ВР з питань освіти, науки та інновацій», — повідомила на запит ТСН.ua Олена Бохно, керівниця управління дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти.
Можна уявити, як у парламенті вивчають усі обставини справи щодо ситуації в дитячому садку у Дніпровському районі Києва…
До слова, в управлінні нам добре пояснили, що таке булінг (цькування) і де він може відбуватися в навчальних закладах і хто від нього потерпає. Але найцікавіше в окремому абзаці відповіді.
«Ознаками булінгу (цькування) є систематичне здійснення учасниками освітнього процесу дій стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій», — пояснює Олена Бохно.
Тому й воно, що вихователі «атакують» батьків повідомленнями через «електронні засоби комунікацій» у батьківських чатах: пофарбуйте, завантажте, вимийте. Та ще й залякують: «якщо ви розраховуєте приводити до нас дітей». Хіба це не цькування?
Керівниця управління зазначає у своїй відповіді, що визначення складу адміністративного правопорушення та проведення адміністративного розслідування не належить до компетенції органів управління освітою, директора закладу освіти, комісії з розгляду випадків булінгу чи інших учасників освітнього процесу. Інакше кажучи — звертайтеся до поліції, прокуратури або до суду.
«Водночас інформуємо, що статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності посадових і службових осіб, кожен має право звернутися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», — підсумовує у своїй відповіді Ольга Бохно.
Перенесення меблів не є обов’язком батьків
ТСН.ua поцікавився у Надії Лещик, освітньої омбудсменки: чи законно залучати батьків до ремонту в установах дошкільної освіти.
За словами Надії Лещик, чинне законодавство, а саме ч. 6 ст. 25 Закону України «Про освіту» визначає, що засновник закладу освіти зобов’язаний забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов. Стаття 26 цього ж Закону вказує, що директор закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу.
«Зазначу, що серед обов’язків батьків як відповідно до Закону України „Про освіту“, так і Закону України „Про дошкільну освіту“ немає обов’язку особисто брати участь у ремонтних роботах у закладі освіти. Крім того, серйозні ремонтні роботи мають виконувати тільки професіонали. Матеріали, які купуються для ремонтних робіт, повинні мати відповідні сертифікати якості, адже не всі матеріали дозволено використовувати в установах освіти через їхню шкідливість для дітей», — розповідає ТСН.ua Надія Лещик.
Вона підкреслює, що ремонтні роботи мають організовувати та виконувати саме професіонали, у посадових інструкціях яких це передбачено, або ж відповідальні підрядники, оскільки такі роботи мають бути виконані якісно, відповідати будівельним, технічним, санітарним та іншим нормам, тому що це безпека учасників освітнього процесу. Також важливим є питання техніки безпеки тих людей, які виконують такі роботи, адже вони можуть бути пов’язані з ризиком травмування.
Здирництво та вимагання грошей
До речі, у 2026 році Служба освітнього омбудсмена отримала 6 звернень від батьків вихованців закладів дошкільної освіти (ЗДО) щодо фінансування таких закладів, здирництва, вимог грошей з батьків, зокрема на ремонтні роботи.
У цих зверненнях батьки повідомляли, що зазвичай збір грошей просять оформити як благодійні внески в благодійний фонд чи громадську організацію, які нібито створені при закладі освіти або пояснюють відсутністю належного фінансування засновником. Але заклад освіти державної та комунальної власності не може створювати ні громадську організацію, ні благодійний фонд.
«В одному з таких звернень батьки повідомили, що відмова здати гроші спричинила випадки булінгу проти них та їхньої дитини. Під час розгляду звернення з’ясувалося, що відповідні рішення приймались органами батьківського самоврядування ЗДО. Під час розгляду управлінням освіти було створено комісію з метою перевірки можливих фактів порушення прав учасників освітнього процесу в ЗДО. Комісією було встановлено, що директором закладу не було проведено належної роз’яснювальної роботи з батьками вихованців та працівниками закладу, не організовано належний контроль за роботою органів батьківського самоврядування. Було порушено питання притягнення до дисциплінарної відповідальності директора ЗДО», — розповідає Надія Лещик.
Батьки мають вирішувати все добровільно
Освітня омбудсменка зауважує, що засновник закладу освіти має забезпечити створення належних умов для перебування в закладі дітей. Батьки мають право долучитися, щоб поліпшити такі умови, зокрема й шляхом волонтерської діяльності, але це тільки їхнє право, а жодним чином не обов’язок.
«У випадках примусу батьків до проведення ремонтних робіт у закладі освіти батьки можуть звернутися зі скаргами, зокрема й до органу управління освітою в громаді або безпосередньо до голови громади», — запевняє Надія Лещик.
Вона додає, що відповідно до частини 1 статті 79 Закону України «Про освіту» джерелами фінансування закладів освіти відповідно до законодавства можуть бути, зокрема, добровільні внески у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів, одержаних від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб.
«Але слід зазначити, що батьки можуть надавати закладу освіти благодійну допомогу виключно за власною ініціативою та на добровільних засадах відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації. Рішення про надання закладу освіти благодійної допомоги може прийматися батьками одноосібно чи колегіально. При цьому, будь-які колегіальні рішення органу батьківського самоврядування школи (класу) щодо сплати внесків не можуть порушувати добровільного волевиявлення і рішення окремих батьків щодо сплати чи несплати таких внесків і виконуються батьками виключно на добровільних засадах», — каже освітня омбудсменка.
Надія Лещик наголошує, що будь-які дії будь-кого з учасників освітнього процесу, спрямовані на примушування батьків до обов’язкової сплати таких внесків або на дискримінацію їхніх дітей (учнів), порушення їхніх прав, інтересів, приниження честі та гідності залежно від надання чи ненадання їхніми батьками відповідної благодійної допомоги, є неприпустимими.
«Звертаю також увагу директорів і засновників закладів освіти на необхідність неухильного виконання частини 3 статті 30 Закону України „Про освіту“, згідно з якою заклади освіти, що отримують публічні кошти, та їхні засновники зобов’язані оприлюднювати на своїх вебсайтах не лише кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, а й інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їхньої вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством», — нагадує Надія Лещик.
Вона наголошує, що тільки за власним бажанням без примусу батьки можуть допомогти прибрати приміщення груп, переставити меблі тощо.
«Але виконувати ремонтні роботи та здійснювати закупівлю матеріалів мають лише професіонали, а не батьки. Будь-який примус фінансування закладу дошкільної освіти незаконний. Батьки можуть допомогти лише добровільно та за власним бажанням», — підсумовує Надія Лещик.