В той час, як кияни потерпають від відсутності електрики та опалення, Харків, розташований поблизу лінії фронту, демонструє більшу витривалість. Експерт з енергетичної безпеки Михайло Гончар пояснив, чи насправді у столиці виявилися непідготовленими, та яка роль у цьому відведена протиповітряній обороні.
Експерт роз’яснив, чому ситуація з електропостачанням у Харкові виглядає краще, аніж у Києві
Енергетична скрута в Україні, викликана російськими атаками, породила дискусію щодо того, що в умовах бойових дій Харків підготував власну енергетичну систему краще, ніж Київ. Своє незадоволення роботою київської влади висловив президент Зеленський, а також Денис Шмигаль, новопризначений міністр енергетики, який наголосив, що Київ підготовлено набагато гірше за Харків, якщо взагалі підготовлено.
ТСН.ua розбирався, чи справді це так. На думку аналітиків, подібна оцінка має насамперед політичний контекст, зважаючи на непрості відносини мера Києва Віталія Кличка з керівником держави, однак, факт залишається фактом — Харків дає раду з проблемами більш ефективно, та й реагує оперативніше.
Зокрема, після гучних заяв в Офісі ухвалили рішення створити штаб для координування ситуації у Києві, що працюватиме на постійній основі, а також мають намір переглянути правила щодо комендантської години на час надзвичайно холодної погоди.
Міський голова Києва Віталій Кличко відповів на закиди з боку ОП та розповів, що насправді зробила і робить міська влада та енергетики столиці для виправлення критичної ситуації. З’ясовується, що за чотири роки війни президент жодного разу не зустрічався з очільником столиці, що викликає подив.
Політика чи реальна бездіяльність?
«Як на мене, то думка найвищого керівництва частково відповідає дійсному стану речей, але тут слід відзначити важливу деталь: питання оборони столиці у будь-якій державі, це не лише питання місцевої влади, адже це столиця. Тому, безумовно, можна вказувати пальцем на Кличка, але й потрібно не забувати подивитися у дзеркало. І поставити собі питання: що зробила центральна влада, щоб допомогти Києву чи хоча б скоординувала дії? На жаль, нічого з цього не було зроблено. Тому перекладати провину, як мінімум, некоректно», — підкреслив ТСН.ua Михайло Гончар, президент Центру «Стратегія ХХІ» та експерт з енергетичної безпеки.
Щодо оцінки підготовки Харкова, то експерт зауважує, що місцева влада змогла більш продуктивно застосувати донорську допомогу, що надходила з-за кордону для закупівлі дорогого обладнання для когенерації. І Харкову в цьому допомагала центральна влада, на відміну від допомоги Києву, де її як такої не було.
«Харків зараз попереду, тому що саме перші повітряні удари росіян по енергетичній інфраструктурі були спрямовані на Харків — 11 вересня 2022 року, коли ворог зруйнував Харківську ТЕЦ-5. Місто пережило важкий опалювальний сезон 2022-2023 років і після цього мер Харкова Ігор Терехов дуже серйозно взявся за питання диверсифікації енергетики міста. А саме розосередженням генерації за рахунок донорських коштів та придбання відповідного обладнання, яке зараз допомагає харків’янам», — пояснює Михайло Гончар.
Чому досвід Житомира та Харкова не став взірцем для Києва
На думку фахівця, у випадку Києва обставини склалися зовсім по-іншому. Росіяни почали атакувати енергетику столиці у листопаді 2022 року.
«Це не на виправдання Кличка, але спочатку не було суттєвих ударів по критичній інфраструктурі в межах міста. Росіяни здійснювали атаки по енергетичній інфраструктурі, яка підводить електроенергію до столичного регіону — Київщини та Києва. Противник завдавав численних ударів по підстанціях „Київська“ та „Північна“, вони постійно були в полі зору агресора. Але територіально вони розташовані не в Києві, а в області і це компетенція оператора „Укренерго“, — розповідає експерт.
Інакше кажучи, поки в Києві очікували, коли енергетики відновлять пошкоджені підстанції, в Харкові займалися закупівлею обладнання та розосереджували генерацію по місту. Тому власне Харків зараз більш підготовлений до атак противника, ніж Київ.
«На жаль, тут доречним буде прислів’я: розумний вчиться на чужих помилках, а дурень — поки своїх не зробить. Це може трохи різко звучить, але досвід Харкова не послужив прикладом для Києва», — зазначає експерт.
До речі, як і досвід Житомира, де теж подбали про енергетичне самозабезпечення ще до великої війни.
«Досвід Житомира багаторічний, і він виходить за рамки періоду чотирьох років війни. У Житомирі ще до війни систематично працювали над тим, щоб створити систему енергетичного самозабезпечення міста. Звісно, порівнювати Київ та Житомир некоректно, оскільки різниця за масштабами величезна. Але київська влада могла б взяти досвід Харкова та Житомира з ощадливого розгортання енергоресурсів, створення додаткової генерації. На жаль, у цьому напрямку в Києві майже нічого не робилося. Але в цій ситуації списувати все на київську владу — це теж не правильно. Тим більше, коли йдеться про протиповітряний захист міста, до чого тут київська влада? Коли балістикою росіяни рознесли все, що тільки можливо було рознести», — наголошує Гончар.
Ракетні удари та дефіцит енергії з АЕС
Михайло Гончар акцентує: які б заходи не вживала міська влада, вони будуть безрезультатними без надійного щита ППО.
«У Києві зосереджено все, і не лише енергетичні об’єкти. Тим більше, що по будівлях державного управління вже теж прилітало. Досить згадати російську ракету, що влучила в будівлю Кабміну, і бойова частина дивом не вибухнула. Тому можна говорити про підготовку міста чи непідготовку, але які б заходи захисту не були вжиті, вони не допоможуть, якщо столиця не захищена належним чином від повітряних ударів. А остання атака Росії якраз це засвідчила — чомусь це не так, як завжди, спрацювало. Тому не варто покладатися на те, що якісь дії штабів чи інші заходи розв’яжуть проблеми Києва, якщо місто не матиме надійного захисту від ракет та дронів», — зауважує Михайло Гончар.
Експерт зазначає, що Харків менший за Київ і за площею, і за кількістю мешканців. Значна частина жителів покинула місто ще на початку війни.
«Тут слід пам’ятати, що Харків став містом, куди переселялися наші люди з Донеччини, Луганщини та інших прифронтових територій. Тому тут така ситуація — хтось виїхав, а хтось приїхав. До речі, як і в Києві, хоча безперечно в столиці більше жителів, ніж у Харкові. Тут київська влада мала б порахувати кількість населення, хоча б непрямими методами, за обсягом проданого хліба чи інших продуктів. Маючи приблизне число населення, можна було б обчислити необхідні ресурси, які потрібні для повного забезпечення столиці у складних умовах, або щоб опрацювати варіанти на випадок виникнення самого критичного сценарію. Принаймні бути до цього готовими», — каже експерт.
Михайло Гончар підкреслює, що зараз Росія повністю зосередилася на тому, щоб максимально вразити Київ, щоб схилити нашу владу до прийняття капітуляційних умов під виглядом так званого мирного договору.
«Вважаю, що в Кремлі чекали, коли температура повітря максимально знизиться і відразу завдали масований та комбінований удар по енергетичних об’єктах Києва. Цей удар дав ворогові серйозний результат. З огляду на те, що в середу та четвер над Києвом періодично з’являлися російські розвідувальні безпілотники, можна зробити висновок, що вони готуються до наступної серії нанесення ударів», — прогнозує Михайло Гончар.
Наразі в Києві ситуація критична: подача електроенергії відбувається вкрай нерегулярно. Столиця завжди була енергодефіцитним містом, що живиться від Рівненської АЕС по лінії 750 кіловольт, яку зараз атакує ворог.
«Поняття „енергетична система міста“, воно доволі відносне. Треба розуміти, що ДТЕК забезпечує споживачів, але залежить від подачі електроенергії з магістральних ліній електропередачі оператора „Укренерго“. Київ завжди був енергетично дефіцитним містом, а основне джерело забезпечення електроенергією столиці — це Рівненська АЕС по лінії 750 кіловольт. Росія прагне зробити те, що вона вже періодично робила і продовжує робити — унеможливити енергопостачання від атомної генерації до столичного регіону», — пояснює експерт.
Виживання у морози та маніпуляції Росії
Через влучання та складні погодні умови (антициклон та сильні морози) енергетикам важко проводити відновлювальні роботи. Це викликало зупинку наземного електротранспорту в Києві та чутки про закриття магазинів.
«Зараз ситуація найскладніша, це без сумніву. Тому скільки часу знадобиться для відновлення важко сказати, маємо складні метеорологічні умови — низькі температури та антициклон, який насувається на Київ, а на заході України снігопади та сильні морози. За таких умов працювати енергетикам дуже важко. І те, що влітку можна полагодити за день, зараз може розтягнутися на декілька днів. Саме тому так довго страждають люди в Києві та області. Бо дефіцит електроенергії призводить до тривалого періоду відключень, що автоматично тягне за собою низку проблем вже не тільки у сфері енергопостачання, а й скрізь, де є залежність від електроенергії», — розповідає Михайло Гончар.
Водночас експерт заспокоює щодо продуктового забезпечення: магазини біля житлових будинків працюють, хоча ворог використовує фото порожніх полиць для розповсюдження паніки.
«Кожна мережа магазинів у Києві швидко оптимізувала роботу з точки зору мінімізації енергоспоживання. Вони закрили ті магазини, де продажі відбувалися не інтенсивно. Насамперед це стосується магазинів, які розташовані за межами міста, наприклад, біля Борисполя, де стоїть закритим аеропорт. До речі, через низькі температури люди почали менше пересуватися містом і в таких магазинах менше відвідувачів, якщо порівнювати з магазином десь посеред Харківського масиву чи на Позняках. Такі не закривають, магазини біля житлових будинків працюють», — зазначає експерт.
До речі, за його словами, асортимент у столичних магазинах практично не змінився. Є певні групи ходових товарів, які ще не встигли завезти — хліб, сосиски, які можна швидко приготувати, та питна вода у великих бутлях.
«Все інше без змін. Ворог, до речі, активно використовує фото з київських магазинів, де порожні прилавки з хлібом. Насамперед для розповсюдження паніки, бо, побачивши ці кадри, люди біжать і собі скуповувати хліб. Так ми, на жаль, самі собі „допомагаємо“, — каже Михайло Гончар.
Прогноз: готуватися до наступних атак на енергетику
Ситуація найближчими днями залишатиметься складною. Російські розвідувальні БпЛА над Києвом свідчать про підготовку нових ударів.
«Сподіватися на якесь диво не варто. Так чи інакше метеорологічний прогноз у найближчі 10 днів — це суцільні низькі температури. Крім того, спостерігаються всі ознаки з боку противника про підготовку до наступної серії повітряних ударів. Тому тут просто потрібно оптимізуватися, набратися терпіння і пройти через цю чергову турбулентність. Можливо, ворог навіть вичікує, коли ми закінчимо відновлення зруйнованого, щоб знову завдати ударів. А для цього проводить розвідку. Але з наступного тижня арктична погода накриє європейську частину Росії. І тоді настане час українських „Лютих“ дронів і крилатих „Нептунів“, які полетять по російських енергообʼєктах: саме туди, де найхолодніше», — підсумовує Михайло Гончар.